Корисні статті

   Наркоманом чи алкоголіком людина не народжується. Але тоді яким чином вона може стати хімічно залежною?

Зі статистикою, яку надало Міністерство охорони здоров’я України, в якій йдеться про те, що близько 600 000 українців борються з алкогольною чи наркотичною залежністю. Треба пам’ятати і наслідки цієї жорстокої епідемії.

Ми, в одній з наших статей, міркували про те, як наркотична та алкогольна залежність народу конвертуються в його фінансові проблеми і втрати людських життів із-за вбивств, катастроф, аварій та інших подій вичнених внаслідок алкогольного або наркотичного сп’яніння.

Незважаючи на всі ці трагічні втрати, які є результатом зловживання психоактивними речовинами, найсумнішим побічним наслідком є ​​нехтування і жорстоке поводження з дітьми, батьків, які звикли до наркотиків або горілки.

Оскільки наркоманія і алкоголізм завжди змінюють сприйняття реальності, залежні батьки завжди завдають шкоди своїм дітям – ігнорують їх або іншим чином зловживають батьківської владою.

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Запобігання та протідію домашньому насильству», прийнятий, до речі, недавно і який набув чинності з 07.01.2018 року, описує обставини і умови, які визначають жорстоке поводження з дітьми.

    Згідно з цим Законом, погане поводження з дітьми визначається як дія або бездіяльність, яка викликає насильство:

• Фізичне
• Сексуальне
• Психологічне
• Економічне

Що це може означати, якщо діти живуть в сім’ї, яка зловживає алкоголем або наркотиками?

    Хоча навіть саму присутність дітей поруч з наркоманом чи алкоголіком вже можна вважати небезпечною і незаконною,

негативні наслідки життя дитини з залежним можуть проявлятися також як:

• словесне насильство або образа дитини
• сексуальне насильство або поведінка, яке змушує дитину відчувати себе некомфортно
• примус дитини приховувати зловживання наркотиками або алкоголізм дорослої людини
• постійно залишення дитини вдома
• постійне ігнорування дитини або його потреб; брак уваги

Довгострокові наслідки перебування дітей в сім’ях залежних батьків:

Велике число тих, хто знаходиться в тюрмах і колоніях визнають, що вони мали проблеми з вихованням, відчуваючи в дитинстві будь – яку зневагу до себе, фізичне, сексуальне насильство або словесні образи.

Крім того, ці люди, коли були дітьми, були інформовані про злочини або зловживання психоактивними речовинами в своїй сім’ї, беручи негативний приклад зі свого дорослого оточення.

(Автор статті сам почав вживати наркотики в 16 років і дружив з підлітком, який почав колотися в 13 років, тому що у нього були мати і батько наркомани)

Цілком очевидно, що діти, які ростуть серед наркоманії, алкоголізму та злочинності, як правило, приєднуються до цієї діяльності. Це створює циклічну тенденцію, в результаті чого ті діти, які народжуються в знедолених будинках і кварталах, з більшою ймовірністю залізуть «в систему». Ніж ті діти, які народжуються в кращих обставинах з уважними тверезими батьками.

Що можна зробити, щоб протистояти цьому?

Коли ми аналізуємо, як батьки, пов’язані з наркотиками або алкоголем, впливають на дітей, ми робимо висновок…  Найбільш важливим напрямком цього питання є постійна присутність дитини в неблагополучному середовищі.

Та відсутність інформації про згубні наслідки неправильного способу життя.

Сьогоднішні діти і підлітки – це завтрашні дорослі, це майбутнє нашої України!

Які заходи ми сьогодні можемо прийняти, щоб чинити опір епідемії алкоголізму і наркоманії серед дітей не тільки з неблагополучних сімей? Та і цілком забезпечених? Адже за даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я в Україні близько 40% дітей у віці 11 років вже пробували алкоголь!

Для того, щоб знати, як боротися з цією проблемою, треба розуміти причини, через які діти починають вживати наркотики або алкоголь.

Серед багатьох причин можна виділити дві основні:

• неблагополучне соціальне середовище (сім’я, друзі, школа)
• відсутність інформованості про шкоду наркотиків і алкоголю

Таким чином, два основних напрямки, в яких потрібно працювати для того, щоб максимально знизити ризики виникнення наркоманії або алкоголізму в ранньому віці, це:

• забезпечення належної профілактичної роботи серед дітей і молоді в вигляді проведення уроків, семінарів, занять на тему про шкоду і наслідки вживання психоактивних речовин
• організація дозвілля дітей у вигляді: клубів за інтересами, кава-хаусів, спортивних гуртків, літніх таборів

Якщо ви знаєте залежних батьків, які є алкоголіком чи наркоманом

073 073 22 24

096 010 11 01

099 631 22 00

Реабілітаційні центри бувають різними.

Сьогодні поговоримо з вами про те, чому наші реабілітаційні центри є центрами відкритого типу.

Як відомо, існує два основних підходи до реабілітації людей, які мають алкогольну або наркотичну залежність:

Перший підхід, це коли слабо мотивована людина привозиться на реабілітацію незалежно від його особистого бажання. Таким чином реабілітація стає примусовою.

До речі, Росія вже майже прийняла закон про примусове лікування алкоголіків.

А закон, що дозволяє в примусовому порядку відправляти на лікування наркоманів, діє в Росії з 2014 року.

Другий підхід, коли на реабілітацію приймаються люди, які досить мотивовані і самі просять про допомогу в позбавленні від хімічної залежності (алкоголь, наркотики і т.д.)

Бувають ще випадки, коли залежні самі просяться до центрів закритого типу, але це швидше виняток, ніж правило.

У чому відмінність двох типів центрів?

У центрах закритого типу:

• На вікнах грати
• Двері закриваються на замок
• Існує карцер для непокірних
• Присутня система фізичних покарань для тих, що провинилися
• Зв’язок з будь-яких питань з родичами заборонен

У центрах відкритого типу:

• Решіток на вікнах немає
• Двері й калитка не зачиняються (хоча є правило, яке забороняє людині залишати межі центру без дозволу співробітника)
• Ніяких карцерів
• Ніяких фізичних покарань
• У разі необхідності можна зателефонувати до близьких родичів

В Україні заборонені центри реабілітації закритого типу!

Регулярно відбуваються скандали на грунті примусового утримання людей в реабцентрах закритого типу.

Через те, що існують центри закритого типу з поганою славою, про які знають багато наркоманів, вони не хочуть їхати в реабілітаційні центри відкритого типу – думаючи, що там з ними будуть так само поводитися – бити, примушувати працювати, садити в карцер і т.д.

Ми вважаємо, що примусове лікування не дає позитивних результатів в цілому.

Існують країни, в яких реабілітаційні центри виключно примусові (схоже, цим шляхом сьогодні йде Росія).

Наприклад, в Камбоджі, Китаї, Малайзії і  В’єтнамі реабцентрі нагадують концентраційні табори нацистів під час Другої світової війни.

У Китаї, якщо спеціальна комісія визначає у людини наркозалежність

• він на чотири роки поміщається в реабілітаційний центр, де його змушують працювати за копійки
• в самому реабцентрі немає нічого схожого на лікування, замість цього побиття і катування

Колишні ув’язнені цих реабцентрів на міжнародних конференціях різних організацій із захисту прав людини розповідають свідоцтва про те, що на їхніх очах неодноразово вмирали люди від побиття наглядачів, деяких катували током за спробу втечі …

Угорський союз свободи громадян зняв відео про дорослих і підлітків, яких тримають під вартою в центрі «Koh kor» в Камбоджі

Дивитись потрібно із субтітрами (як включити субтітри на ютюб дивись тут)

У 2010 році ООН і Глобальний фонд закликали закрити всі реабілітаційні центри закритого типу в Камбоджі.

Канадська асоціація прав людини дослідила всі реабілітаційні центри в Таїланді і зробила заяву, що з 86 таких центрів 54 знаходяться під контролем військових, а не міністерства охорони здоров’я. У більшості центрів Таїланду у пацієнтів немає доступу до нормальної воді і медичного обслуговування.

У В’єтнамі примусова реабілітація відбувається мінімум 2 роки, рецидив людей, які пройшли подібну реабілітацію коливається від 97 до 100%.

Від 30 000 до 45 000 чоловік містяться в цих центрах у В’єтнамі. У 2010 році в одному з центрів був бунт і близько 600 чоловік вирвалися на свободу.

Були жертви як з боку охоронців, так і реабілітантів.

Отже, ми вважаємо, що примусове утримання, без бажання самої людини в реабцентрі – абсолютно неприпустимо.

Тому ми приймаємо людей тільки на добровільній основі, виключно з його особистої згоди. Крім того, якщо людина, під час реабілітації з яких-небудь причин не бажає продовжувати курс лікування, він/вона в будь-який момент може забрати свої речі і залишити центр реабілітації, попередивши про це співробітника центру – ніхто його тримати не буде.

Наші контакти:

073 073 22 24

096 010 11 01

099 631 22 00

Наркоманом чи алкоголіком не народжуються – їм стають на протязі життя.

Давайте трохи пофантазуємо. Як ви думаєте, виглядало б суспільство України, якби в ньому не стало алкоголіків і наркоманів?

Наприклад, в США порахували, що вони щорічно втрачають 193 мільярдів доларів через кримінальні злочини, аварії, інші порушення закону, які викликало зловживання наркотиками або алкоголем.

У ці витрати входять:

• Утримання в тюрмах людей, які вчинили злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків або зробили злочини, коли знаходились в стані наркотичного або алкогольного сп’яніння
• Витрати, пов’язані з розслідуванням подібних злочинів і їх профілактикою
• Обслуговування судової системи, яка займається подібними справами (наркоманом чи алкоголіком)
• Колосальні витрати в системі охорони здоров’я, так як наркоманія є сприятливим грунтом для поширення багатьох важких хвороб

Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я України в країні за 2016 рік було зареєстровано 694 928 людей, залежних від наркотиків і алкоголю.

В 694 тисячі сімей українців увійшли проблеми, використовуючи, як двері, різні залежності

Згідно з даними Інституту демографії та соціологічних досліджень ім. Птухи –  20% розлучень в країні відбувається через зловживання алкоголем одного з членів сім’ї

Уявіть собі, кожен п’ятий шлюб розвалюється через пияцтво!

Тому, якщо в Україні наркоманом чи алкоголізм стануть винятком, а не правилом, то:

• Медицина для пересічних громадян стане набагато дешевше
• Буде менше дорожньо-транспортних пригод
• Стане траплятися в два рази менше злочинів
• Зміцніє інститут сім’ї
• У суспільстві стане не так швидко поширюватися гепатит С і ВІЛ

Реабілітаційні центри борються з наслідками алкоголізму та наркоманії, повертаючи суспільству не просто тверезих громадян, але людей, які займають соціально активну позицію по відношенню до проблеми алкоголізму і наркоманії в Україні.

Випускники реабілітаційних центрів:

• Проводять профілактичні бесіди щодо запобігання алкоголізму і наркоманії в навчальних закладах на різних рівнях
• Відвідують наркологічні клініки з метою мотивації клієнтів цих клінік почати нове, тверезе життя
• Організовують і беруть участь в різних заходах, що пропагують тверезий спосіб життя: клуби, фестивалі, літні табори, кава-хауси, групи підтримки родичів залежних
• Займаються мотиваційної діяльністю в рамках пенітеціарной системи України – їздять по тюрмах, зонах, підбадьорюючи і даючи надію тим, хто перебуває в ув’язненні – власним прикладом – після звільнення почати нове життя
• Допомагають соціальним службам піклуватися про незахищені верстви населення, такі як: інваліди, люди похилого віку, багатодітні сім’ї, люди в складних життєвих обставинах, бездомні, малолітні безпритульні
• Працюють консультантами в сфері надання послуг людям, які живуть з ВІЛ
• Надають духовну підтримку в якості капеланів в зоні АТО
• Індивідуально надають консультації іншим людям, що опинилися в лапах залежності і їх родичам
• Створюють міцні сім’ї, які служать прикладом турботи один про одного і про дітей

Ми пропонуємо безкоштовну реабілітацію, курс якої розрахований на три місяці, з подальшою соціальною адаптацією.

Якщо ви знаєте когось, хто страждає від алкогольної, може  наркотичної залежності і втомився бути наркоманом чи алкоголіком, ви можете зателефонувати нам прямо зараз:

073 073 22 24

096 010 11 01

099 631 22 00