Пити чи не пити

До Нового року залишилося всього лише кілька днів. Багато вже в передчутті хорошого застілля з величезною кількістю спиртного — недарма у нас Новий рік прийнято відзначати на повну. Вся країна під бій курантів опівночі неодмінно цокаються келихами з шампанським і продовжують гуляння до останнього.

Правда є і ті, хто зовсім не п’ють навіть в новорічну ніч. З медичних причин, в силу зовнішніх обставин або просто змушені працювати.

У 2019 одне інтернет видання, щоб дізнатися приблизну кількість осіб, що відмічають Новий рік зовсім без алкоголю провело опитування. Яке показало наступні результати:

Аргументи не пити

Так чому ж є ті, хто відмовляють собі в такому питанні?

Багато хто в Новорічну ніч змушені проводити на робочому місці. Звичайно, мова йде про водіїв таксі, рятувальників, лікарів. Адже хтось повинен виконувати їх роботу?

Водії таксі, готові похвалитися доходом в новорічну ніч. Так, за зміну в свято вони заробляють від трьох до шести разів більше ніж в іншу зміну. Воно й не дивно, в Новий рік послуги таксі коштують приблизно в два рази більше, а попит на свято завжди дуже високий.

Також в Новий рік традиційно багато роботи у співробітників МНС і лікарів, які змушені справлятися з несподіваними наслідками народних гулянь.

Спогад одного з читачів (пунктуація та орфографія збережені):

«Ех, згадав як Новий Рік в армії відзначав. Година 12:00, куранти б’ють, а я на тумбі стою. Власне, фраза “Як Новий Рік зустрінеш — так його і проведеш” виправдалася на всі 100% ».

Ще одна з причин – вагітність або хвороба.

Лікарі не рекомендують вживати алкоголь під час вагітності, бо він дуже негативно впливає на розвиток плоду на будь-яких термінах вагітності. Тому розумні і відповідальні жінки, які очікують появи дитини воліють зберігати тверезість і на свята.

Також алкоголь не варто вживати під час прийому будь-яких ліків, адже він дуже негативно позначається на роботі печінки і нейтралізує корисні дії медичних препаратів.

Але чи можливо і без алкоголю весело провести час (пунктуація та орфографія збережені):

«Можна і не пити на нр, і весело провести час !!! Ми з братом і з дітьми минулий рік відзначали в ресторані, далеко від будинку, були обидва за кермом, тому й не пили. І, до речі, дуже весело було! Набагато веселіше, ніж під градусом!)) »

Нагадаємо, що за керування в стані алкогольного сп’яніння передбачено позбавлення водійських прав і значний штраф. Тому, якщо ви збираєтеся після застілля сідати за кермо, вживати спиртні напої категорично не рекомендується.

Є й ті, кому на роботу вже з самого ранку 1 січня.

Пише машиніст метро, ​​тому вважає за краще утриматися від вживання алкоголю в Новий рік (пунктуація та орфографія збережені):

«Пити не буду, 1-го числа на роботі в трубку дихати».

Так само опитування показало, що 7,5% з усіх, хто проголосував, вважаючи вживання алкоголю шкідливою звичкою, вирішили відмовитися від спиртного і навіть в Новий рік не збираються поступатися своїм принципам.

Ось що пишуть користувачі, які взяли участь в опитуванні (орфографія і пунктуація збережені):

«Я не буду пити, зав’язав з бухлом вже майже 2 роки. Минулий новий рік був тверезий і було весело. А раніше навіть уявити не міг НР без алкоголю »

Є такі, хто вже кілька років відзначає Новий рік без алкогольних напоїв (орфографія і пунктуація збережені):

«Не п’ю третій рік. Зовсім. Спочатку був привід, а зараз і без приводу не п’ю. Відчуваю себе прекрасно і часу на саморозвиток стало більше. На корпоративах злегка дістають питаннями “навіщо, так чому”. Але це лише спочатку ».

«Років 7 вже не п’ю на новий рік. Взагалі не бачу сенсу у цьому. Можна час провести добре і без алкоголю ».

Часто через вживання алкоголю виникають конфлікти в родині. На жаль, не всі вміють поводитися п’яними, і цим псують свято собі та оточуючим. Добре, коли ці люди заради сім’ї вирішують відмовитися від спиртного в свята (орфографія і пунктуація збережені):

«Я не буду пити алкоголь тому, що своїм дітям я бухий не подобаюся!»

Це не про мене

Але, якщо ви вже знаєте що така історія не про вас. Що ви точно плануєте пити. Пити багато. Без зупинок і всю ніч. А на ранок буде важко.

Якщо, на справді, таке з вами може трапиться, і не тільки на свята, і не тільки на Новий рік?

Якщо ви розумієте що самі вже не в стані це зупинити?

Телефонуйте нам:

073 073 22 24 (Telegram)

099 631 22 00 (Viber)

096 010 11 01

Більше інформації тут

Історія Світлани

Мені 42 роки. Я киянка. Зі свого дитинства пам’ятаю лише часті скандали батьків. Їм постійно було не до мене, а що таке батьківська любов я погано собі уявляю.

У 10 років я втратила батька. На той момент я навряд чи до кінця усвідомила те, що трапилося, але пережила сильне відчуття втрати. Мама спочатку занурилася з головою у роботу, потім – у пошук нових стосунків. Матеріальної скрути ми не відчували – я була сита, одягнена, взута. Тільки ось звернути на себе її увагу мені так і не вдавалося. Я була сама.

Палити почала рано. Мама ставилася до цього спокійно. Мені навіть не перепадало за це! Потім почала випивати з друзями. Це теж не справило на неї враження. У компанії часто розповідали, як їм перепадало від батьків за наші п’яні гулянки, а мені і розповісти було нічого.

У 15 років я закохалася і пішла з дому. Женя був старший за мене на 12 років. Дуже швидко з’ясувалося, що він наркоман. Мене це трохи шокувало, але не зупинило. Я думала, що любов подолає і переможе все! Я і не помітила, як сама опинилася у «системі». З’явилося нове коло спілкування, нові інтереси. Наркотик не видавався мені проблемою, швидше – рішенням проблем.  Мені просто було «в кайф» так жити.

Перше кохання швидко минулося. Далі я познайомилася з майбутнім батьком моєї дочки – Андрієм. Він був молодший і цікавіший за Женю. Не думаючи довго, я переїхала до нового обранця. Те, що він був наркоманом, мене теж не бентежило.

У 20 років я завагітніла. При здачі аналізів дізналася, що серйозно хвора. Під загрозою було моє життя і життя моєї майбутньої дитини. Чомусь це не знайшло відгук у моєму серці. Я продовжувала вживати наркотики.

Потім сталося неочікуване. Ми з Андрієм гуляли у Пушкінському парку. Погода була чудова, ми багато фотографувалися і сміялися. Все сталося дуже швидко. Я не помітила, звідки взялися двоє відморозків. Один спробував вирвати у мене фотоапарат. Андрій кинувся на допомогу. Потім якось скрутився і почав осідати. Ті двоє втекли. Спробувала його підняти і побачила, що у мене рука у крові – Андрія штурхнули ножем у бік.

Лікарі сказали, що зачеплена пахова вена. Дороге лікування не допомагало, тому ногу довелося  ампутувати. Ми пережили одинадцять операцій впродовж півтора року. І весь цей час ми продовжували колотися. Навіть ця складна ситуація нас не зупинила. На дванадцятій операції Андрій помер – не витримало серце.

 Мою дочку Настю після народження забрала мама. Потім батько Андрія оформив опікунство на себе. Я не перешкоджала. Вважала, що так краще для Насті.

Через рік після смерті Андрія я закохалася знову. Його теж звали Андрій, і у нас теж була спільна біда – залежність. Ми прожили разом 10 років. Впродовж цього часу його батьки нескінченну кількість разів намагалися нас лікувати. Ми перепробували всі клініки Києва, соціальні центри, зверталися до бабок. Все було марно. Ми знову і знову поверталися до наркотиків.

Жили ми у мами Андрія. Періодично, раз у півроку, я провідувала батьків. Моя мама жила зі своїм співмешканцем, і вони сильно пили. В один із моїх приїздів сусідка шепнула мені на вушко, що мама зв’язалася з аферистом. Називали його «Адвокатом». Він знаходив жінок, любительок випити, вступав з ними у фіктивний шлюб і «розводив» їх на квартири. Знайомий дільничний порадив мені не лізти в цю справу, так як у цього «Адвоката» великі зв’язки.

Ми з Настею були прописані у мами, і це було нерозумно, щоб втратити квартиру. Треба було серйозно поговорити з мамою. Пам’ятаю цей день – було дуже тепло. Зайшовши до квартири, я почала з’ясовувати стосунки. Ми лаялися. Підійшовши до відчиненого вікна на кухні, я закурила. Наша квартира перебувала на 4-у поверсі, було видно зелені верхівки дерев. Краєм ока я помітила, що до мене ззаду впритул наблизилися мама і вітчим. У наступну секунду я падала з 4-го поверху. Злякатися я не встигла. Була тільки одна думка – я ж лечу вниз головою! Далі – темрява.

Як я впала, бачила сусідка. Вона і викликала швидку допомогу і міліцію. Прийшла до тями в лікарні. У мене був струс мозку і тріщина у хребті. Але я фактично не постраждала! Через тиждень мене виписали.

З лікарні мене забирав Андрій на машині. Ми вирішили скоротити дорогу і потрапили в аварію. Андрій був за кермом і загинув миттєво. Я сиділа поруч і відбулася черговим струсом мозку.

Мені ні з ким було розділити свій біль, крім матері. Я поїхала до неї додому. Сусіди мені повідомили, що маму поховали два дні тому. Квартира нам більше не належала.

Всі ці події відбулися занадто швидко – за один місяць. Я насилу витримувала такі удари. Біль і безвихідь накрили хвилею. Я не знала, як взагалі жити далі, та й навіщо ?!

Коли мама Андрія повернулася додому, то знайшла мене лежачою у коридорі з передозуванням. Цього разу мене теж врятували. Потім у нас відбулася серйозна розмова. Мама Андрія  сказала, що другий похорон просто не переживе, тому попросила мене піти.

А йти мені було нікуди. На допомогу прийшла соціальний працівник. Вона запропонувала мені поїхати на реабілітацію у Макарові. Я погодилася і скоріше тому, що просто не було іншого варіанту. Я раніше чула про такі центри, але не вірила тому, що мені розповідали. Налаштована була дуже скептично. Це був 2012 рік.

Перший  час я була дуже напружена. Жінок на центрі було не багато і налаштовані вони були дружелюбно. Але мені це здавалося дивним. На другий день я звернула увагу на те, що мене не «кумарить». Це було неможливо! Просто не вкладалося у голові. Я почала підозрювати, що мені підмішують щось до їжі чи у чай. Вирішивши, що б то не було розібратися в ситуації, я залишилася. Тим паче, що йти мені було нікуди. Теплота і терпіння людей, з якими я спілкувалася, поступово розтопили мою настороженість і агресію.

Ось уже 7 років я маю свободу від наркотичної залежності. Живу в Макарові – тут мій дім. Змогла налагодити стосунки з дочкою. У мене навіть народився онук. Мрію про те, щоб помиритися з батьком Андрія. Можливо, що він побічно звинувачує мене у смерті сина, не знаю. Знаю одне, що на все свій час.

Я не з чуток знаю про те, що таке смерть. Вона неодноразово дихала мені в потилицю і забирала дорогих мені людей. Саме тому хочеться сказати тим людям, які вагаються, чи змінювати щось у своєму житті, або відкладають це на завтра: «Дорогі мої, завтра може не настати. Смерть завжди непередбачувана, до неї неможливо бути готовим! У вас є реальний шанс змінити все сьогодні. Не втрачайте дорогоцінного часу, дні лукаві і непередбачувані. І не розраховуйте на власні сили – самі ви не впораєтеся. Не бійтеся звернутися за допомогою. Не здавайтесь! Життя у свободі від наркотиків і алкоголю – дорогоцінний дар. Вона варта того, щоб за неї боротися».

Не знаєш як ПЕРЕМОГТИ ЗАЛЕЖНІСТЬ?

Ми допоможемо! Безкоштовна реабілітація для алко та наркозалежних в Макарові.

Дзвони:

073 073 22 24 (Telegram)

099 631 22 00 (Viber)

096 010 11 01

Більше інформації тут

Що вам допоможе визначити чи приймає ваша дитина наркотичні речовини?

«Мій підліток не може бути наркоманом, але якось дивно він себе поводить останнім часом» – як часто у вас в голові звучить така фраза? А можливо ви вже і з рідними говорили про це. Або навіть на пряму запитували свою дитину. Так на що слід звернути увагу якщо у вас закралися такі думки.

Є 2 важливих пункти, які не варто випустити з уваги. Це прямі ознаки і ті ознаки, які супроводжують залежності.

Прямі ознаки залежать від того, що саме і як часто вживаються наркотичні речовини.

Є такі препарати, при вживання яких майже непомітно якихось змін. Але якщо ви уважні до ваших дітей, завжди є ймовірність виявити щось важливе в поведінці.

Наприклад:

– почервоніння очей. Але тут важливо знати, за допомогою медичних крапель легко можна усунути такі зміни;

– дуже маленькі зіниці або від ряду препаратів, навпаки занадто розширені, майже на все око, але без реакції на світло. У таких випадках, також використовують краплі для очей, які можуть повернути нормальний розмір зіниці, але реакцію на світло вони не відновлюють.

– сухість в роті;

– занадто розтягнута, повільна мова або навпаки занадто швидка;

– зміна апетиту. Тут теж можуть бути варіанти. Або повна відсутність апетиту або збільшення апетиту, особливо на солодощі;

– засипання на ходу, якщо ваша дитина приймає препарати, що мають седативні властивості;

– заплітання в ногах;

– безсоння, навіть протягом декількох днів, а після, не природно тривалий сон.

Не забувайте, що будь-які зміни або відхилення від повсякденної поведінки вашого підлітка повинні викликати особливу увагу у батьків. І якщо дитина щось приховує від вас, то завжди важливо поговорити з нею про це.

Також не забуваємо і про супутні ознаки вживання наркотичних речовин. Це може бути брехня в спілкуванні з батьками, злодійство, проблеми у взаєминах з близькими, пропуски на заняттях, труднощі в успіху по навчанню. В такому випадку, дуже важливо звернути увагу на компанію, з якою ваша дитина проводить вільний час.

Але, для того, щоб однозначно підтвердити що підліток вживає наркотичні речовини, можна пройти тест. Така нескладна система продається в аптеках. З допомогою неї можна визначити в домашніх умовах чи вживає людина наркотики, іноді навіть дізнатися який саме вид.

Важливо запам’ятати найголовніше. Не залежно від того, хто живе поруч з вами в залежності: ваші діти, батьки, друзі, родичі. Без особистого розуміння, що потрібна допомога, ви не зможете нічого змінити. Всі ваші способи впливу будуть марні, без самостійного рішення наркозалежної людини, змінити своє життя.

Якщо не знаєте, ЯК перемогти залежність – телефонуйте нам!

073 073 22 24

099 631 22 00 (Viber)

096 010 11 01

Більше читайте тут.

Безкоштовна допомога алко та наркозалежним

RSS
Follow by Email