Лікування алкоголізму і наркоманії безкоштовно. Історія Олега.

Лечение алкоголизма и наркомании бесплатно

«Під’їжджаючи до будинку, я просто виключився за кермом і врізався у бетонну стіну. Я не пам’ятав, як це сталося. Машину розрізали, щоб мене дістати. Отямився, коли поліція витягала мене з розрізаної машини. Ніхто не думав, що я живий. Машину потім просто утилізували. Ні про який ремонт  не було й мови. На мені ж не виявилося жодної подряпини».

Лікування алкоголізму і наркоманії безкоштовно: (073) 073 2224; (099) 631 2200; (096) 010 1101

Мені 28 років. Виріс у невеликому селі. Папа був учителем, мама працювала на заводі. Після закриття заводу мама залишилася безробітною. Татової зарплати нам не вистачало, і він поїхав за кордон на заробітки. Через кілька років мама поїхала до нього, а я залишився жити з бабусею.

Лікування алкоголізму і наркоманії безкоштовно

З дитинства у мене були хороші друзі. Ми захоплювалися спортом, мотоциклами. Мені завжди хотілося бути на висоті. Можливо, я цим намагався компенсувати брак батьківської уваги і турботи. Доводив свою спроможність усьому світу і собі. У восьмому класі ми почали їздити на дискотеки і знайомитися з дівчатами, наслідували старшим хлопцям.

 Я жив очікуванням того, що поїду до Італії. Там мене чекала гарна робота, адже мама про все подбала. Це був мій блискучий план на успішне життя.

Приїхавши до Італії, я мав все, про що тільки можна було мріяти. Високооплачувана стабільна робота. Машини я міняв, коли хотів. Якісний відпочинок, море, гори, друзі, клуби, дівчата … Так минуло три роки. Потім я зрозумів, що мене більше все це не радує. Багато хто скаже: «З жиру біситься!», а мені просто набридло. Мені був всього 21 рік, але відчував я себе глибоким цинічним стариком. Мій план з тріском провалився! Такий спосіб життя не давав мені абсолютно нічого.

Я неначе взяв від життя все і не знайшов головного. У мене почалася депресія. Я намагався забутися в клубах – друзі, випивка, дівчата, але нічого не допомагало. На ранок все знову ставало сірим і похмурим. Мені навіть побажати вже було нічого! Я все мав, але жити ставало все більш нестерпно. Посилювалося відчуття програшу. Це важко пояснити. В такому стані я прожив ще два роки.

Лікування алкоголізму і наркоманії безкоштовно: (073) 073 2224; (099) 631 2200; (096) 010 1101

Мама розлучилася з татом ще до мого приїзду в Італію. Папа повернувся в Україну і жив біля Києва. На момент  закінчення школи я мав вибір, як вчинити. Я міг залишитися з татом в Україні, але я вибрав Італію. Тоді все частіше приходили думки про помилковий вибір. Ось тільки зважитися на переїзд назад сил не було.

Батько займався продажем книг і часто надсилав мені хорошу літературу по психології. Всім серцем я намагався знайти там відповіді. Дуже хотілося просто радіти життю. Мене стомлював депресивний стан, і я шукав вихід. Психологія мені не допомогла.

У черговий вечір я поїхав з клубу один. Це було нетипово для мене. Зазвичай я спочатку розвозив друзів по домівках. У цей вечір було все по-іншому. Я дуже втомився. Настрій був жахливим, загальні веселощі й алкоголь не допомагали. Я, нікому нічого не сказавши, поїхав додому. Був на підпитку. Під’їжджаючи до будинку, просто виключився за кермом і врізався у бетонну стіну. Я не пам’ятав, як це сталося. Машину розрізали, щоб мене дістати. Прокинувся, коли поліція витягала мене з розрізаної машини. Ніхто не думав, що я живий. Машину потім просто утилізували. Ні про який ремонт  не було й мови. На мені ж не виявилося жодної подряпини.

Лікування алкоголізму і наркоманії безкоштовно: (073) 073 2224; (099) 631 2200; (096) 010 1101

Першим почуттям, яке я відчув, побачивши, що сталося, була радість. Я зрозумів, що моє життя більше не буде колишнім. Можливо, мене посадять у в’язницю за водіння у нетверезому стані? А може, я нарешті наважуся поїхати до батька? Було все одно, я просто щиро радів, що тепер все зміниться.

Через кілька днів після аварії я зважився летіти до батька в Україну.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Пам’ятаю свою зустріч з батьком, як він радів моєму приїзду. Батько дуже підтримував мене, я по-справжньому скучив за ним. Якийсь час я радів, для мене все було нове. Потім все почало повертатися на круги своя. Дівчата, клуби, друзі, депресія, незадоволеність своїм життям. Я знову став випивати. Забутися не вдавалося. Треба було кардинально щось змінювати.

Мій батько знайшов в інтернеті оголошення про реабілітацію. Центр знаходився в Макарові, і я вирішив спробувати. Сказати, що це було легке рішення – значить обманути. Я не був алкоголіком, тим більше наркоманом. Жити кілька місяців у тісному спілкуванні з такими людьми – перспектива не райдужна.

Лікування алкоголізму і наркоманії безкоштовно

На реабцентрі насамперед я вчився смирення. Було відчуття, що це основна моя проблема! Я ніколи раніше не замислювався про те, що я дуже горда людина.

Я прийняв рішення залишатися в Макарові. Після реабілітації переїхав на центр адаптації і вже більше року живу тут. Займаюся молодіжкою. Мені подобається спілкуватися з підлітками, є чим поділитися. Планую надалі піти вчитися, щоб бути більш ефективним у цьому напрямку.

Я не п’ю вже кілька років. Депресія більше не турбує мене. Нарешті я знайшов себе. Я знаю, хто я і для чого існую, навчився по-справжньому радіти без випивки і нічних гулянок. Це абсолютно інша якість життя. Не бійтеся змін!

Лікування алкоголізму і наркоманії безкоштовно:

(073) 073 2224

(099) 631 2200

(096) 010 1101

Учить дитину правильно.

Безкоштовна реабілітація для алко та наркозалежних:


Безкоштовна реабілітація для алко та наркозалежних. Не можете подолати залежність самостійно? Ми готові допомогти. Телефонуйте:

(096) 010 1101

(099) 631 2200

(073) 073 2224

Коли діти починають розрізняти алкогольні напої?

Безкоштовна реабілітація для алко та наркозалежних:
  • Діти у віці чотирьох років можуть відрізняти вино, горілку і пиво за формою пляшки.
  • Діти у віці від п’яти років починають асоціювати алкогольні марки зі спортивними командами, які ті спонсорують.
  • Діти у віці шести років можуть розрізняти алкогольні напої за запахом.
  • Діти у віці до шести років сприймають трансляцію спортивного заходу і рекламні паузи  під час трансляції як однорідну інформацію. Не дивуйтеся тому, що улюбленого футболіста ваша дитина буде асоціювати з пляшкою брендового пива.
  • 98% фільмів і 30% пісень в інтернеті посилаються на алкоголь, наркотики й азартні ігри.

Що Ви можете зробити?

В ідеальному варіанті не подавайте дитині поганого прикладу. Навчіть її правильно реагувати на зовнішні фактори. Модель майбутньої поведінки Вашої дитини закладаєте саме Ви і з самого раннього дитинства. 

Алкоголь.

В Україні багато хто з нас вживає алкоголь на свята, щоб проявити співчуття, розслабитися і повеселитися – і діти вчяться цьому. Якщо Ви регулярно вживаєте алкоголь, не робіть це при дітях. На жаль, багато батьків ставляться легковажно до цього попередження. У дитини з раннього віку формується позитивне ставлення до вживання алкоголю, адже так роблять батьки. Мама і тато завжди будуть залишатися авторитетом в очах малюка. Те, що роблять батьки, для нього буде правильним.

Випивка не є необхідністю, це Ваш вибір, але не дитини. Пропонуємо Вам показати дитині альтернативні варіанти:

• ресторани і кафе без алкоголю;

• перегляд спортивних передач, відвідування спортивних заходів без алкоголю;

• якщо ви на сімейній зустрічі, святі, не демонструйте, що Ви п’єте;

• туристичні походи, поїздки на пікнік, риболовля без спиртного та інше.

Нелегальні наркотики.

Важливо пам’ятати, Ви – БАТЬКИ Вашої дитини, а не друзі. Якщо Ви вживаєте наркотики, не робіть так, щоб дитина це бачила. Вам також не потрібно розповідати своїй дитині про власний досвід вживання алкоголю і наркотиків.

Не можете подолати залежність самостійно? Ми готові допомогти. Безкоштовна реабілітація для алко та наркозалежних. Телефонуйте:

(096) 010 1101

(099) 631 2200

(073) 073 2224

Лікарські препарати.

Все сказане раніше стосується не лише алкоголю і наркотиків. Наше ставлення до ліків також має велике значення.

Ми зловживаємо фармацевтичними препаратами, щоб справитися з болем, стресом, занепокоєнням чи безсонням. Як і будь-які інші препарати, фармацевтичні  теж мають побічні ефекти. Важливо приймати їх виключно  при необхідності, слідуючи рекомендаціям лікаря або фармацевта.

Ви можете навчити свою дитину з малечку, як справлятися з невеликим болем без болезаспокійливих засобів. Є альтернативні варіанти, такі як:

• холод або тепло в залежності від того, що саме викликає біль;

• увага, любов і турбота;

• відволікання через ігри;

• методи відпочинку і релаксації;

• фізіотерапія, масажі.

Здатність справлятися зі стресом.

Те, яким чином Ви знімаєте стрес, важливо для формування майбутньої поведінки Вашої дитини. Проаналізуйте зовнішнє середовище. Що ви бачите? Алкоголь, тютюн, наркотики і т.д.? Навчіть свого малюка правильним стратегіям і безпечним способам подолання стресу. Ці позитивні звички принесуть користь впродовж усього життя Вашої дитини.

 Безкоштовна реабілітація для алко та наркозалежних:

Навчіть Вашу дитину тому, як управляти своїми емоціями. Це може допомогти їй успішно справлятися з майбутніми проблемами, такими як напруга перед іспитом або знущання у школі. Якщо дитина звикне говорити з Вами про свої почуття, це дасть Вам можливість вчасно втрутитися в ситуацію.

Ви зможете навчити свою дитину стійкості до стресу:

  • допомагаючи описувати і називати емоції, які вона відчуває в момент стресу;
  • мотивуючи говорити про те, як вона себе почуває, наприклад, коли  сердиться, сумує чи налякана;
  • визнаючи свої власні помилки, здатністю вибачатися (наприклад, коли Ви «виходите з себе»);
  • будучи самі особисто послідовними і передбачуваними у спілкуванні з дитиною;
  • слідкуючи за правильним розподілом навантаження на малюка, за його сном, харчуванням і відпочинком;
  • чітко розділяючи позитивні й негативні реакції. Особистим прикладом вчіть дитину правильно реагувати на ситуацію.

Пам’ятайте! Найкращий приклад – особистий.

Не можете подолати залежність самостійно? Ми готові допомогти. Безкоштовна реабілітація для алко та наркозалежних:

(096) 010 1101

(099) 631 2200

(073) 073 2224

Як допомогти наркоману?

Хімічна залежність – це залежність від будь-яких психотропних препаратів, які змінюють емоції, мислення, поведінку, що призводить до біологічних, психічних, соціальних і духовних наслідків у житті людини. Одужання – це відновлення нормального функціонування залежної людини  у всіх порушених сферах її життєдіяльності. Утримання від наркотиків і одужання – це принципово різні речі. Як допомогти наркоману?

Для лікування хімічної залежності потрібні адекватні терапевтичні методи.

АДЕКВАТНА ТЕРАПІЯ – це процес одужання, який спрямований на всі аспекти відновлення особистості людини і її життєдіяльності.

Помилка рідних людей залежного і «фахівців» полягає в тому, що вони намагаються впливати на процес одужання односторонньо, не враховуючи, що захворювання комплексне. Очистити тіло людини від продуктів розпаду і ліквідувати наслідки вживання – це далеко не все. Зазвичай таке лікування не вирішує проблеми в цілому. Наприклад, після нині модного промивання детоксом, Вам призначають легкі наркотичні препарати. Це робиться для стабілізації Вашого психічного стану (наприклад, дають заспокійливі, снодійні препарати або стимулятори). Погодьтеся, виглядає дуже неадекватно наслідки вживання наркотиків локалізувати наркотиками! Немає сенсу боротися з наслідками, не працюючи з першопричиною захворювання. Як допомогти наркоману?

Або інша крайність – спроба рідних вирішити проблему соціального аспекту, наприклад, коли людину намагаються одружити, влаштувати на роботу, купити машину, змінити місце проживання тощо. Таке рішення – помилкове, бо призведе до тимчасового вирішення проблеми.

Також існує думка, що можна впоратися з залежністю таким способом. «Промиваєшся» в клініці, потім приймаєш легкі стимулятори або заспокійливі препарати. Починаєш займатися спортом, щоб повернути тілу красу і здоров’я. Ну а задоволення отримуєш альтернативними законними методами: секс, алкоголь, екстремальні види спорту тощо. І це помилка! Через короткий час відбувається ремісія! Наркоман знову повертається до вживання наркотиків. Причина? Давайте трохи поміркуємо. Всі ці альтернативні методи використовувалися залежним і раніше, але він вибрав НАРКОТИКИ. Помилка цих альтернативних методів в тому, що залежний ЗНОВУ віддасть перевагу НАРКОТИКАМ. Всі ці методи будуть мати тимчасовий ефект.

Чому захворювання прогресує? Як допомогти наркоману?

 «Сила волі» – поняття скінчене. Якщо  забрати  у наркомана наркотики і  нічого не робити з іншою симптоматикою, то хвороба знову візьме своє. Відомі тисячі випадків, коли залежні утримувалися тривалий час – від декількох місяців до декількох років. Але потім відбувався зрив! І за кілька тижнів людина надолужувала цей згаяний час з надлишком.

Хочеться відзначити величезну кількість смертей від хімічної залежності. Немає сенсу наводити тут статистику, це плаваючі цифри. Ніяка статистика не дасть повної картини трагічних наслідків, аварій, суїцидів і нещасних випадків у стані наркотичного сп’яніння. Спробуйте додати ці цифри до офіційних – смертність від передозування. Ну ще можна доповнити смертністю від супутніх захворювань. Ми намагаємося показати Вам, що насправді наркоманія – СМЕРТЕЛЬНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ. На тлі цих цифр, врятоване життя навіть одного наркомана – це вже чудо!

Пропонуємо вам складові такого дива!

Як допомогти наркоману? В процесі повинні бути задіяні всі можливі учасники. Сам хворий, його сім’я, його оточення і ті люди, які ЗНАЮТЬ, як впоратися із залежністю.

 Як допомогти наркоману?

Залежному треба ЗАХОТІТИ лікуватися. Це один із самих складних моментів! Тут як раз і потрібно все вміння, любов і мудрість сім’ї та рідних. Треба м’яко переконати хворого прийняти рішення лікуватися і допомогти йому взяти відповідальність за це рішення.

Досвід показує, що залежного краще ізолювати від його звичного кола спілкування. Ми пропонуємо центр реабілітації, і ось чому.

  • Термін реабілітації – 3 місяці. Цього достатньо, щоб організм відвик від наркотику. Також це різка зміна звичної обстановки.
    • У центрі залежному допомагають люди, які вже вилікувалися від хімічних залежностей і в яких є досвід одужання.
    • У центрі на лікуванні перебувають люди, які в тому ж стані, що і залежний. І всіх цих людей об’єднує одна мета – вилікуватися.
    • Наш центр реабілітації – БЕЗКОШТОВНИЙ! Це величезний плюс для  родичів, які не в змозі заплатити за дороге лікування.
    • Наш центр відкритого типу. Людина, яка знаходиться на центрі, може покинути його в будь-який момент. МИ НЕ УТРИМУЄМО ЛЮДЕЙ НАСИЛЬНО!
    • Ми пропонуємо рішення проблеми на духовному рівні. Важливо зрозуміти ПРИЧИНУ, по якій залежний вибрав саме НАРКОТИКИ. Також потрібно проаналізувати, що саме стало поштовхом до цього? Перебуваючи на реабілітації, ми намагаємося знайти відповіді на ці питання, які в подальшому допоможуть уникнути рецидиву.

Як допомогти наркоману? Після реабілітації ВАЖЛИВО ПРОЙТИ ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ. Буквально це означає навчитися жити і взаємодіяти з оточуючими людьми ТВЕРЕЗИМ. Навчитися забезпечувати себе законним чином, трудитися, будувати взаємини, розпоряджатися грошима, відпочивати, брати відповідальність і багато іншого. Термін адаптації у кожного індивідуальний.

Після реабілітації ми пропонуємо можливість пройти цей період у нашому центрі адаптації.

Чому це пріоритетне?

  • З кожною людиною займаються індивідуально, враховуючи її стан.
    • Людина вчиться брати відповідальність за своє життя, справлятися з життєвими труднощами, не вдаючись до наркотиків.
    • Ми намагаємося допомогти з працевлаштуванням і оформленням документів.
    • Хлопці працюють в команді, підтримуючи один одного.
    • Людина знаходиться в оточенні інших, які так само прагнуть адаптуватися до нормального життя.
    • Період перебування на центрі не обмежений. Людина може перебувати в адаптаційному центрі до повного одужання.

Як допомогти наркоману?

Ми пропонуємо Вам безкоштовну реабілітацію для алко і наркозалежних Телефонуйте:

(096) 010 1101

(099) 631 2200

(073) 073 2224

Реабілітація безкоштовно. Історія Олени.

Реабілітація безкоштовно

Реабілітація безкоштовно. Телефонуйте:

(096) 010 1101
(099) 631 2200
(073) 073 2224

Історія Олени, яка навчилася долати труднощі.

Мені 42 роки, народилася в Керчі. Батьки розлучилися, коли мені було 3 роки – тато сильно пив. Потім з’явився інший «тато», за ним – третій. Можна сказати, що авторитетного впливу на мене з боку дорослих не було.

У 11 років я почала покурювати «травку»  і випивати. Зазвичай це відбувалося у підвалі моєї п’ятиповерхівки. У нас там була «тусовка»  для дворової молоді. Ми були дуже дружні і проводили у підвалі багато часу. Потихеньку я почала прогулювати школу, а потім тікати з дому.

У 14 років я вчинила першу крадіжку. Ми з подружкою залізли до квартири знайомих і витягли звідти все золото. Нам пощастило, бо тоді ми попали під амністію.

Другий раз я здійснила крадіжку в 15 років. Удвох з тією ж подружкою ми стягнули мільйон рублів у мого батька і поїхали до Росії. На той час це було більше 1000 баксів, можна було розгулятися! Вся ця історія закінчилася у приймальнику-розподільнику міста Сімферополь. Звідти нас етапом привезли до Керчі, де вітчим написав на нас заяву до міліції про крадіжку. Хоча це і було у цілях виховання, і нас відразу ж випустили, з вітчимом відносини були зіпсовані. Я пішла жити до дідуся.

Через деякий час я познайомилася зі своїм майбутнім співмешканцем Пашею. Він вживав наркотики, і я почала «колотися» разом з ним. Перший час гроші на наркотики ми добували, займаючись дрібним шахрайством – обманювали народ на обміні валюти. Згодом «дози»  росли, і ми не гребували вже нічим – розбій, крадіжки, грабежі … Це тривало 8 років, поки Паша не загримів до в’язниці. На мене було заведено три серйозних кримінальних справи, я була в розшуку. Щоб не сісти до в’язниці слідом за Пашею, я втекла до Одеси.

Ох, Одеса…

В Одесі все пішло за старою схемою. Познайомилася з черговим хлопцем Сергієм. Будучи у страшній «системі» , завагітніла і народила дочку Машу. Сергія незабаром посадили, мою дочку забрала мама в Крим. З квартири Сергія, де ми жили, його мама мене вигнала. Можна було б повернутися додому, але там я була в розшуку. Якщо чесно, мені було все одно, де і як жити. Головне, щоб були наркотики.

Мене довго не могла зловити міліція, бо я користувалася чужими даними. Але, як говорять, «скільки мотузці не витися …» – все має своє завершення. Я потрапила до в’язниці на 3,5 роки. Зараз важко сказати, чому тоді не «спливли» епізоди по Керчі і те, що я була в розшуку. Думаю, термін  значно б збільшився.

Звільнилася я в 2007 році. Зона мене нічому не навчила. З моїх одеських знайомих в живих не залишилося нікого. Цей факт мене не налякав. У моєму житті нічого не змінилося. Замкнуте коло. Знову наркотики, таблетки, бухло. Постійна зміна співмешканців, часті побої (всі мої співмешканці мене били, у мене складний характер) і жахливі умови проживання. Так тривало до 2011 року.

Дійшло до того, що я жила по підвалах у двірників. Їла те, що вони приносили зі смітника. На наркотики грошей вже не було, я спивалася. Це був страшний стан. Прокидаєшся у підвалі – невідомо день чи ніч, думка в голові тільки одна – напитися.

Під час походів за випивкою мені постійно траплялися оголошення про реабілітацію для алко та наркозалежних. Я розуміла, що далі так не можна, і зважилася зателефонувати. Мене відразу запросили приїхати, реабцентр знаходився в Одесі. Пам’ятаю, як сумнівалася, думала, що вб’ють на органи. Приїхала на реабілітацію зі своїм єдиним скарбом – пачкою з недопалками. Більше нічого у мене не було.

На реабцентрі я потроху приходила до тями. Незважаючи на довірливе ставлення до мене служителів, я продовжувала нишком покурювати. Згодом мене почали відпускати саму в місто клеїти оголошення. Це була хороша можливість купувати «Барбітур»  і енергетики. Дивлячись на мене, не можна було сказати, що я змінилася. Я усвідомлено лізла в те ж болото, знаючи, до чого все це призведе. Так тривало 9 місяців, поки мене не зловили з сигаретою і не вигнали з реабцентру.

На реабілітації я познайомилася з сімейною парою, яка приходила до нас в центр і розповідала про Бога. Це були Юра й Інна Химченко. Юра проходив реабілітацію в Макарові і порадив мені їхати саме туди. Я погодилася.
Реабілітація безкоштовно. Телефонуйте:

(096) 010 1101
(099) 631 2200
(073) 073 2224

Після реабцентру в Одесі, в Макарові було трохи незвично. Чоловічі й жіночі центри були роздільні. Саму мене нікуди не відпускали. Дивним було те, що мене це не напружувало! Поступово я почала розуміти, що таке смирення. Навчилася розділяти важливе і другорядне. Все це було в новинку для мене. Мій світогляд просто тріщав по швах.

Перші реальні практичні зміни я відчула, коли після реабілітації перший день вийшла на роботу. Коли ми з подругою зупинилися попити кави, я згадала про сигарети. Мене як потом холодним пробило! Я зрозуміла, що МОЖУ НЕ ПАЛИТИ!

бесплатная реабилитация

Через деякий час я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Олексій був помічником служителя в чоловічому центрі. Льоша, як і я, перед реабілітацією, довго жив на вулиці, і у нього не було ноги. Я зараз часто замислююся над тим, що б з нами було, якби ми не потрапили до центру реабілітації. Я точно знаю, що ми обоє загинули б.

бесплатная реабилитация

Ми одружилися і залишилися жити в центрі адаптації. Було дуже нелегко. Важко було «притиратися» один до одного. Були моменти, коли хотілося просто втекти від усього й від усіх. Тільки від себе не втечеш! Я говорю це до того, що не вірте людям, які кажуть, що буде легко! Не буде! Приготуйтеся до боротьби зі старими звичками і з самим собою.

У 2014 році я завагітніла. Ще по розвитку плода було зрозуміло, що дитина буде дуже хворою і слабенькою. Лікарі відверто відмовляли мене народжувати. Лякали, що дитина не доживе до двох років. Що ми будемо все життя страждати і мучитися з ним по лікарнях. Але у мене в серці не було й тіні сумніву в тому, що треба народжувати. Я чітко розуміла, що аборт – це вбивство.

Коли я прийшла на кесарів розтин, лікарі сказали, що, судячи за симптомами, дитина вже мертва. Ми з чоловіком молилися Богу. Півтора місяці після пологів Даня провів у реанімації. Але він був живий! З появою сина наша сім’я стала одним цілим. Я побачила свого чоловіка зовсім в іншому світлі – він проявляв себе в любові, підтримці, турботі про нас.

За шість років моє життя повністю змінилося. Я навчилася йти вперед і не боятися труднощів, любити, піклуватися про інших і жити в свободі.

Зараз я беру участь у житті сімей, які мають дітей-інвалідів. Це волонтерське служіння благодійної організації «Салім» для сімей Макарова і Макарівського району. Ще я вчуся в інституті душенаставництва – хочу допомагати страждаючим від бід людям знаходити вихід з важких життєвих ситуацій.

Вся наша сім’я – люди з інвалідністю. Багатьох лякає така доля, а ми, озираючись на своє минуле, дякуємо Богові за наше сьогоднішнє життя. Кожен новий день дарує мені надію. Ми живі. Ми любимо один одного. Чи могла я мріяти про це? Ні. Не бійтеся зробити перший крок назустріч новому життю!

Реабілітація безкоштовно. Телефонуйте 

(096) 010 1101; 

(099) 631 2200 

(073) 073 2224

 

 

RSS
Follow by Email