Исторія Стаса К.

Лікування наркоманії не дає жаданого результату?

Історія про те, як реабілітація повністю змінила моє життя та життя моєї дівчини.

Я народився в Луганську, ріс і виховувався в простій повноцінній сім’ї. Батько був електриком, мати працювала диспетчером в інституті. Є старший брат, старший за мене на шість років.

Все життя було чітке усвідомлення того, що у всіх своїх проблемах винен тільки я сам.

У школі до восьмого класу навчався добре, потім почався перехідний вік і вже в першій чверті я був найгіршим учнем класу. У восьмому ж класі я перший раз в житті спробував покурити траву з двоюрідним братом, який сказав мені: «Нехай краще це буде зі мною, ніж з кимось іншим на боці, в брудному підвалі».

Але з ним ми теж виявилися в тому ж підвалі, де і курили її (((

Мені ця справа сподобалося і в кінці одинадцятого класу я вже щосили торгував травою. Потім пішли дискотеки, амфетамін, а потім з’явився трамадол, який я їв кілька років.

Паралельно виходило вчитися в інституті і так протікало моє життя.

В принципі, все було тихо і спокійно, наркоманом я себе не вважав, бо думав, що і трава і трамадол – не наркотик.

Але як писав Соломон: «… будь обережний з вином. Воно красиво іскриться в келиху і легко п’ється, але потім воно кусає, немов змія. Вино буде причиною твоїх дивних вчинків, розум твій буде паморочитися.» Припов. 23: 31-32

Так і вийшло. Мені вже тоді було потрібно лікування від наркоманії.

Щось сталося, трамадол пропав з вільного продажу, його ціна сильно зросла, мої друзі стали колотися маком і я в перший раз в інституті, в 20 років уколовся. Згодом, заліз в «систему» ​​і в один «прекрасний» день, через півтора року систематичного вживання ширки, я зрозумів, що в проблемі.

Прийшов до батьків, зізнався в цьому і попросив допомоги. Мене стали покладати в наркології, але як тільки я виходив звідти, майже відразу знову починав колотися.

Один раз мене на рік підшили від опіатів і я цей рік протримався через страх, що помру, якщо вколюсь будучи підшитим.

Як тільки пройшов рік, я мало не за розкладом, знову уколовся і все знову повернулося: ломки, страх, сором, фінансові втрати.

Лікування наркоманії в звичайний спосіб не виявилося вдалим.

Життя була зруйноване. Воно складалося з постійного обману, злиднів, пошуку наркотиків.

Моя дівчина Оля теж вживала наркотики.

Є у мене друг Міша, сам він теж з «колишніх».

Він пройшов реабілітацію і я бачив ті добрі зміни, які сталися у нього в житті, він пропонував і мені реабілітацію, але постійно, з різних причин, я відмовлявся.

З кожним днем, і моє життя і Олі ставало все гіршим і гіршим.

Почалися проблеми з поліцією.

Я попався з наркотиками, отримав умовний термін і повинен був за рішенням суду регулярно ходити відмічатися до інспектора поліції, але жодного разу так цього і не зробив.

Все йшло до того, що мене повинні були посадити.

Одного ранку я прокинувся і вийшов на вулицю «стрельнути» пару сигарет, коли мені раптом захотілося зайти в православний храм, який стояв неподалік.

Зайшовши туди, я просто помолився Богу – щиро, в простоті, попросив Його про звільнення від цього рабства.

Вийшов, покурив і коли прийшов додому, я в телефоні побачив пропущений дзвінок від Михайла.

Тоді ми з Олею зрозуміли, що треба приймати рішення їхати на реабілітацію.

Так ми разом опинилися в реабцентрі, де я зміг нормально пройти лікування наркоманії.

Я покаявся, навернувся до Бога і спокійно проходив реабілітацію, поки совість не стала спонукати мене вирішувати проблему з судом.

Я ясно розумів, що за те, що я не ходив до інспектора, мене повинні були посадити.

Прийшов на жіночий центр до Олі, попрощався з нею і не дивлячись на всі її вмовляння разом втекти, поїхав до суду.

Суддя мене не прийняла, відправила до секретаря, секретар, коли підняла мою справу в архіві, була дуже здивована тим, що мені до сих пір не змінили запобіжний захід. Дала телефон інспектора, сказала їхати до нього, домовлятися. Поїхав до інспектора.

Приїхав, зустрівся. Справа була в четвер і він мені каже: «Де ти був? З понеділка я збирався подавати тебе в розшук». Я йому сказав, що проходжу реабілітацію, засвідчив про свою віру і він відповів: «Добре. Приїжджай завтра. Оформимо папери, проходь реабілітацію і живи щасливим життям ».

Я його ні про що не просив, не пропонував хабар. Це все зробив  Бог.

Зараз ми пройшли з Олею реабілітацію.

Повінчалися в церкві, потім одружилися.

Купили в Макарові квартиру, у нас народилася дочка.

Пройшовши реабілітацію, ми відкрили справжній сенс життя і справжні джерела радості.

якщо ви потребуєте лікування наркоманії – звертайтесь

073 073 22 24

096 010 11 01

099 631 22 00

RSS
Follow by Email