Історія Михайла

Мені 43 роки. У мене було звичайне життя, як у всіх пацанів 80-их. Двір. Молодість. Свобода. Намагався бути схожим на різних авторитетів. І таке красиве життя дуже міцно втягнуло мене в рабство.

Рано почав красти. Посадили перший раз. Замість армії до в’язниці. Звільнився. Почав колотися. Знову сів. І знову коловся. Третій раз сів. І там продовжував вживати наркотики.

На волі все тривало. Близькі намагалися вберегти. Закривали в квартирі. Я перестрибував з вікон зривався з 5 поверху. Дивом залишався живий. Але зупиниться не міг. Зазвичай я перестрибував з наркотиків на алкоголь. Таке життя просто знерухомлювало мене.

Доводив себе постійно до такого стану, що не міг ходити. Але тільки ставав здатним самостійно пересуватися, відразу забував про це. Забував як кричав і стогнав, обкладений баночками, тому що в туалет не міг самостійно сходити. Забував про те, як сусіди по батареї стукали, тому що стогнав голосно. Забував і не журилося моє серце.

Останній раз, коли півтора року був у запої, почалося запалення на ногах. Ходити вже зовсім не було сил. Кодування, Катюжанка, ніякі ліки не допомагали. На час кидав, потім потихеньку все поверталося…

Одного разу проходжу повз церкву на вул. Попудренка, а звідти хлопець спускається. Юра його звали. Розговорилися, він мене нагодував, почав піклуватися про мене. Відвіз мене на реабілітацію, звідки я через тиждень пішов.

Як Юра тоді на мене лаявся! «Ти в пекло йдеш !!! Ти не розумієш, що ти робиш !!! » Але, ні слова докору – скільки грошей, часу на мене витратив…

Після цього пам’ять стала фрагментами: сидиш з кимось незнайомим п’єш, потім бредеш кудись, потім знову з кимось спілкуєшся, потім сидиш десь. Летів в безодню, нічого не пам’ятаючи і не розуміючи. Так минув тиждень.

Через тиждень відкрив очі в морзі. Люди кругом мертві лежать. Піднімаюся на своїй каталці, на мене хлопець санітар в шоці дивиться. Забрав свої документи і пішов. Потім знову нічого не пам’ятаю.

Наступний просвіт – йду по вулиці з якимись незнайомими хлопцями пропивати чиюсь зарплату. І тут бачу у мене на руці маркером номер намальований. З моргу залишився. Мене раптом охопив жах. Як в дитинстві, коли я розумів, що колись помру і мене не стане. Все провалилося в мені.

І я пішов у протилежний бік. У спину мені кричали: «Міша, ти куди?», Але я розумів, що вже нічого не хочу… Безкоштовно пропустили в метро, ​​потім незнайомі люди заплатили за проїзд до реабітаціонного центру. І так я якимось дивом опинився на реабілітації.

Час змін в моєму житті був не швидкий і не простий. Але зараз я не вживаю алкоголь, наркотики і не палю. Бачу в цьому велику радість і спокій за своє майбутнє. Тепер вже я допомагаю іншим пройти реабілітацію, так само зміниться і знайти шлях до нового життя.

Якщо ви ще не змогли зупинитися, то вам час поспішити. Поспішити і змінити своє життя. Поки ваше життя не зупинило вас. Тому що потім, буде вже пізно, щось міняти.

Зателефонуйте нам:

073 073 22 24 (Telegram)

099 631 22 00 (Viber)

096 010 11 01

Ще зовсім недавно ми були на вашому місці. А тепер готові допомогти саме тобі.

Більше інформації тут

У жінок швидше, ніж у чоловіків, розвивається алкогольна залежність

Образ затятого споживача алкоголю створений в фільмах, рекламах, книгах та й у всій нашій культорі – завжди був типово чоловічим. В цілому, хронічних алкоголіків і досі вдвічі більше серед чоловіків, ніж серед жінок. Але по відношенню до молоді – це вже не так. Жінки, що народилися в 1991-2000 роках, вживають алкоголь нарівні з чоловіками, і з огляду на темпи споживання спиртного, згодом можуть перевершити їх.

Організм жінки також дуже сильно страждає від наслідків алкоголю. За даними Національного інституту охорони здоров’я США, смертність від цирозу печінки серед жінок у віці 45-64 років зросла до 57% в порівнянні з 21% серед чоловіків. А у жінок у віці 25-44 років цей показник зріс на 18%, хоча у їх однолітків-чоловіків він знизився на 10%. Число жінок, які потрапляють до відділення швидкої допомоги з алкогольним передозуванням, також швидко зростає. І ризиковане вживання спиртного серед жінок поширюється блискавичними темпами.

Але проблема полягає не тільки в тому, що жінки п’ють більше. Дослідники виявили, що алкоголь інакше впливає на жіночий організм у порівнянні з чоловічим, і справа не тільки в розбіжностях статури. Жири в тілі зберігають алкоголь, а вода допомагає вивести його. Отже, завдяки природно високому рівню жиру і меншому вмісту води, ніж у чоловіків, організм жінки зазнає набагато більший вплив алкоголю.

“Це пояснює, чому згубні наслідки алкоголізму спостерігаються у жінок набагато частіше, ніж у чоловіків”, – відзначає Дон Шугарман, професор психології в Гарвардській медичній школі і психолог в області наркозалежності в лікарні Маклін в Бельмонті, штат Массачусетс. Надмірне споживання алкоголю у жінок також швидше, ніж у чоловіків, призводить до залежності та інших медичних проблем.

Втім, відмінності впливу алкоголю на організм жінок і чоловіків виявили лише в останні десятиліття. Перше порівняльне дослідження ферменту алкогольдегідрази у обох статей було опубліковано лише в 1990 році. Фактично, майже всі клінічні дослідження впливу алкоголю на організм до 1990-х років проводилися виключно за участю чоловіків. А оскільки алкоголізм вважали переважно чоловічою проблемою, ніхто не замислювався про важливість вивчення його впливу на жінок.

Ситуація змінилася, коли Національний інститут охорони здоров’я США вирішив включати в клінічні дослідження жінок. До 2000-х років МРТ-знімки мозку алкоголіків показували, що мозок жінок більш чутливий до алкоголю, ніж чоловіків. Однак Марлен Оскар-Берман, професор анатомії і нейропсихології з Медичної школи Бостонського університету, виявила щось несподіване. Вивчаючи мозок хронічних алкоголіків-чоловіків, дослідниця зауважила, що центр винагороди у них був менше, ніж у чоловіків, які не зловживали алкоголем. Центр винагороди пов’язаний з мотивацією і є важливим для прийняття рішень і навіть базового виживання. Але на подив учених у залежних від алкоголю жінок центр винагороди був не тільки не ушкодженим, але і більшим за розміром, ніж у жінок, які не зловживали алкоголем.

Вченими вже доведено, що лікування алкогольної залежності у жінок більш ефективне, коли відбувається в винятково жіночих групах. Ефект був також кращим, коли жінкам пояснювали, чим жіночий алкоголізм відрізняється від чоловічого, а також, що жінки п’ють з інших причин, ніж чоловіки. Дослідження останнього питання, до речі, показало, що пияцтво у жінок, як правило, пов’язане з емоційними стражданнями, тоді як у чоловіків його переважно викликає соціальне тиск.

Різні причини зловживання алкоголем, велика фізіологічна вразливість і перш за все зв’язок з пережитими психологічними травмами свідчать про важливість окремої стратегії лікуванні алкоголізму у жінок. Корисним для них виявляється знайомство з іншими жінками, які пережили подібні ситуації, і усвідомлення, що вони не самотні у своїй проблемі.

Тут ви знайдете справжні історії тих, хто вже змінив своє життя.

Якщо ви не можете самі впоратися зі своїми залежностями – телефонуйте нам:

073 073 22 24 (Telegram)

099 631 22 00 (Viber)

096 010 11 01

Ми точно знаємо, як вам допомогти, адже були такими ж ще зовсім не давно.

Як правильно допомогти близькій людині при алкогольній або наркотичній залежності

Допомогти людині подолати наркотичну залежність або алкоголізм – це завжди важка праця. Якщо ви вже пробували допомогти, то швидше за все знаєте, що легких рішень не буває. Пропонуємо вам кілька інструментів, які допоможуть вам в битві за життя близької людини.

Важливі моменти для запам’ятовування.

Лише той факт, що ви намагаєтеся допомогти своїй близькій, а не відвертається від нього, дізнавшись про проблему відіграє важливий крок віри. Це чудово. Це правильно. Але просто прикласти зусилля не завжди достатньо. Те, що ви говорите, і те, як ви поводитеся з залежним, може сильно вплинути на вашу ступінь успіху. Потрібна певна стратегія в поведінці.

Не будьте наївні. Ваша наївність відкриває залежному двері для маніпуляцій. Будьте обережні, не вірте всьому, що він говорить. Коли ви бачите щось підозріле в його поведінці, спочатку довіряйте своїм інстинктам, а потім – його словам.

Не «включайте» залежного. «Включення» – це один з основних способів потурання його залежності. Не давайте йому грошей. Чи не надавайте свій автомобіль або телефон. Чи не надавайте йому місця для проживання, поки він не погодитися боротися із залежністю або лікуватися. Все це робить його життя комфортнішим і дозволяє знову виходити на вулицю і «набирати висоту».

Відкрито відкидайте брехню. Чи не сперечайтеся і не ведіть переговори з залежним, якщо він намагається вам брехати. Відмовтеся від всієї брехні і маніпуляцій в цілому. Реагуйте тільки на ті повідомлення, в правдивості яких ви впевнені.

Захистіть свої цінні речі. Прибирайте цінні речі щоразу, коли знаєте, що залежний буде поруч. Швидше за все ви змиріться з втратою, але для залежного це чергова «доза», можливо остання. Ілюзія типу – «він не посміє взяти» у випадку з залежним розбивається об сувору реальність.

Не звинувачуйте себе. Важко не взяти на себе частину провини, коли хтось, про кого ти дбаєш, кого любиш стає наркоманом чи алкоголіком. Це людська природа, припускати, що ми також винні в ЦІЙ ПРОБЛЕМИ. Не дозволяйте собі потрапляти в пастку почуття провини. Залежний не жертва обставин або тяжке життя. Це його ВИБІР!

Захистіть себе. Якщо ви відчуваєте реальну фізичну або психологічну загрозу своєму здоров’ю або здоров’ю інших членів сім’ї – захистіть себе! Не бійтеся звернутися в поліцію, і краще це зробити на перших етапах. Залучайте для захисту знайомих і близьких. Не дозволяйте залежному грати на вашому страху і сором. Йому необхідно усвідомити наслідки свого аморального поведінки.

Звертайтеся по допомогу, як можна раніше. Це дуже важливо. Чим довше людина вживає наркотики чи алкоголь, тим більша ймовірність того, що він втратить своє життя. Допоможіть залежному прийняти правильне рішення якомога швидше.

Ретельно підберіть лікувальну установу або центр реабілітації. Хоча, ймовірно, не існує такого поняття, як «погана» реабілітаційна програма, не всі лікувальні центри створені рівними. Коли ви вибираєте центр реабілітації для залежного, переконайтеся, що ви вибираєте якісну програму. Радимо також ознайомитися з відгуками і результатами.

Дайте процесу реабілітації працювати. Пройти реабілітацію нелегко, і іноді залежний намагається знайти способи перервати реабілітацію. Він може придумувати жахливі казки і говорити відверту брехню про програму, яка підштовхне вас витягнути його з лікувального центру. Це робиться для того, щоб знову повернутися до вживання. Дайте процесу реабілітації протікати своєю чередою і робити те, що він повинен робити.

Продовжуйте допомагати близькій людині. Життя після реабілітації краще, ніж життя до неї. Але не втрачайте пильність. Якраз після реабілітації починається основна праця. При переході до повсякденного життя виникнуть проблеми. Обов’язково будьте поруч з коханою людиною і підтримуйте його.

Станьте частиною його «мережі безпеки». Переконайтеся, що ваша близька людина знає, що ви є частиною його «мережі безпеки». Хоча реабілітація допомагає залежному зупинитись, проте загроза рецидиву дуже ймовірна. Продовжуйте уважно стежити і обов’язково допомагайте в моменти виявлення спокуси та в боротьбі з залежністю.

Сімейне втручання:

Будьте готові попросити про допомогу. Якщо ви відчуваєте себе пригніченим або не бачите прогресу в роботі з коханою людиною, зверніться до інших членів сім’ї та до професійних консультантів. У більшості випадків вплив на залежного виявляється саме груповим зусиллям. І це абсолютно нормально.

У висновку цієї статті хочемо дати неприємну, важку, але необхідну інформацію. Будьте готові до того, що всі ваші зусилля будуть витрачені даремно. Ви можете з упевненістю сказати, що ви щиро намагалися, але нічого не допомагає? Ви бачите, що стукайте в наглухо зачинені двері? Ви перепробували безліч методів, але вони виявилися марні? Залежний не приймає вашої допомоги і турботи про нього? На жаль, так іноді трапляється. Що робити в цьому випадку?

Припиніть спілкування. Поясніть, що цей варіант не ультиматум і не маніпуляція. Що ви дійсно любите його і хочете йому допомогти, коли він захоче прийняти вашу допомогу. І ви готові надати підтримку, коли він буде готовий по-справжньому боротися зі своєю залежністю.

Дозвольте життю розставити все по своїх місцях.

Не дозволяйте йому впливати на вас і руйнувати ваше життя!

Телефонуйте нам:

073 073 22 24 (Telegram)

099 631 22 00 (Viber)

096 010 11 01

Більше інформації тут

Пити чи не пити

До Нового року залишилося всього лише кілька днів. Багато вже в передчутті хорошого застілля з величезною кількістю спиртного — недарма у нас Новий рік прийнято відзначати на повну. Вся країна під бій курантів опівночі неодмінно цокаються келихами з шампанським і продовжують гуляння до останнього.

Правда є і ті, хто зовсім не п’ють навіть в новорічну ніч. З медичних причин, в силу зовнішніх обставин або просто змушені працювати.

У 2019 одне інтернет видання, щоб дізнатися приблизну кількість осіб, що відмічають Новий рік зовсім без алкоголю провело опитування. Яке показало наступні результати:

Аргументи не пити

Так чому ж є ті, хто відмовляють собі в такому питанні?

Багато хто в Новорічну ніч змушені проводити на робочому місці. Звичайно, мова йде про водіїв таксі, рятувальників, лікарів. Адже хтось повинен виконувати їх роботу?

Водії таксі, готові похвалитися доходом в новорічну ніч. Так, за зміну в свято вони заробляють від трьох до шести разів більше ніж в іншу зміну. Воно й не дивно, в Новий рік послуги таксі коштують приблизно в два рази більше, а попит на свято завжди дуже високий.

Також в Новий рік традиційно багато роботи у співробітників МНС і лікарів, які змушені справлятися з несподіваними наслідками народних гулянь.

Спогад одного з читачів (пунктуація та орфографія збережені):

«Ех, згадав як Новий Рік в армії відзначав. Година 12:00, куранти б’ють, а я на тумбі стою. Власне, фраза “Як Новий Рік зустрінеш — так його і проведеш” виправдалася на всі 100% ».

Ще одна з причин – вагітність або хвороба.

Лікарі не рекомендують вживати алкоголь під час вагітності, бо він дуже негативно впливає на розвиток плоду на будь-яких термінах вагітності. Тому розумні і відповідальні жінки, які очікують появи дитини воліють зберігати тверезість і на свята.

Також алкоголь не варто вживати під час прийому будь-яких ліків, адже він дуже негативно позначається на роботі печінки і нейтралізує корисні дії медичних препаратів.

Але чи можливо і без алкоголю весело провести час (пунктуація та орфографія збережені):

«Можна і не пити на нр, і весело провести час !!! Ми з братом і з дітьми минулий рік відзначали в ресторані, далеко від будинку, були обидва за кермом, тому й не пили. І, до речі, дуже весело було! Набагато веселіше, ніж під градусом!)) »

Нагадаємо, що за керування в стані алкогольного сп’яніння передбачено позбавлення водійських прав і значний штраф. Тому, якщо ви збираєтеся після застілля сідати за кермо, вживати спиртні напої категорично не рекомендується.

Є й ті, кому на роботу вже з самого ранку 1 січня.

Пише машиніст метро, ​​тому вважає за краще утриматися від вживання алкоголю в Новий рік (пунктуація та орфографія збережені):

«Пити не буду, 1-го числа на роботі в трубку дихати».

Так само опитування показало, що 7,5% з усіх, хто проголосував, вважаючи вживання алкоголю шкідливою звичкою, вирішили відмовитися від спиртного і навіть в Новий рік не збираються поступатися своїм принципам.

Ось що пишуть користувачі, які взяли участь в опитуванні (орфографія і пунктуація збережені):

«Я не буду пити, зав’язав з бухлом вже майже 2 роки. Минулий новий рік був тверезий і було весело. А раніше навіть уявити не міг НР без алкоголю »

Є такі, хто вже кілька років відзначає Новий рік без алкогольних напоїв (орфографія і пунктуація збережені):

«Не п’ю третій рік. Зовсім. Спочатку був привід, а зараз і без приводу не п’ю. Відчуваю себе прекрасно і часу на саморозвиток стало більше. На корпоративах злегка дістають питаннями “навіщо, так чому”. Але це лише спочатку ».

«Років 7 вже не п’ю на новий рік. Взагалі не бачу сенсу у цьому. Можна час провести добре і без алкоголю ».

Часто через вживання алкоголю виникають конфлікти в родині. На жаль, не всі вміють поводитися п’яними, і цим псують свято собі та оточуючим. Добре, коли ці люди заради сім’ї вирішують відмовитися від спиртного в свята (орфографія і пунктуація збережені):

«Я не буду пити алкоголь тому, що своїм дітям я бухий не подобаюся!»

Це не про мене

Але, якщо ви вже знаєте що така історія не про вас. Що ви точно плануєте пити. Пити багато. Без зупинок і всю ніч. А на ранок буде важко.

Якщо, на справді, таке з вами може трапиться, і не тільки на свята, і не тільки на Новий рік?

Якщо ви розумієте що самі вже не в стані це зупинити?

Телефонуйте нам:

073 073 22 24 (Telegram)

099 631 22 00 (Viber)

096 010 11 01

Більше інформації тут

Історія Світлани

Мені 42 роки. Я киянка. Зі свого дитинства пам’ятаю лише часті скандали батьків. Їм постійно було не до мене, а що таке батьківська любов я погано собі уявляю.

У 10 років я втратила батька. На той момент я навряд чи до кінця усвідомила те, що трапилося, але пережила сильне відчуття втрати. Мама спочатку занурилася з головою у роботу, потім – у пошук нових стосунків. Матеріальної скрути ми не відчували – я була сита, одягнена, взута. Тільки ось звернути на себе її увагу мені так і не вдавалося. Я була сама.

Палити почала рано. Мама ставилася до цього спокійно. Мені навіть не перепадало за це! Потім почала випивати з друзями. Це теж не справило на неї враження. У компанії часто розповідали, як їм перепадало від батьків за наші п’яні гулянки, а мені і розповісти було нічого.

У 15 років я закохалася і пішла з дому. Женя був старший за мене на 12 років. Дуже швидко з’ясувалося, що він наркоман. Мене це трохи шокувало, але не зупинило. Я думала, що любов подолає і переможе все! Я і не помітила, як сама опинилася у «системі». З’явилося нове коло спілкування, нові інтереси. Наркотик не видавався мені проблемою, швидше – рішенням проблем.  Мені просто було «в кайф» так жити.

Перше кохання швидко минулося. Далі я познайомилася з майбутнім батьком моєї дочки – Андрієм. Він був молодший і цікавіший за Женю. Не думаючи довго, я переїхала до нового обранця. Те, що він був наркоманом, мене теж не бентежило.

У 20 років я завагітніла. При здачі аналізів дізналася, що серйозно хвора. Під загрозою було моє життя і життя моєї майбутньої дитини. Чомусь це не знайшло відгук у моєму серці. Я продовжувала вживати наркотики.

Потім сталося неочікуване. Ми з Андрієм гуляли у Пушкінському парку. Погода була чудова, ми багато фотографувалися і сміялися. Все сталося дуже швидко. Я не помітила, звідки взялися двоє відморозків. Один спробував вирвати у мене фотоапарат. Андрій кинувся на допомогу. Потім якось скрутився і почав осідати. Ті двоє втекли. Спробувала його підняти і побачила, що у мене рука у крові – Андрія штурхнули ножем у бік.

Лікарі сказали, що зачеплена пахова вена. Дороге лікування не допомагало, тому ногу довелося  ампутувати. Ми пережили одинадцять операцій впродовж півтора року. І весь цей час ми продовжували колотися. Навіть ця складна ситуація нас не зупинила. На дванадцятій операції Андрій помер – не витримало серце.

 Мою дочку Настю після народження забрала мама. Потім батько Андрія оформив опікунство на себе. Я не перешкоджала. Вважала, що так краще для Насті.

Через рік після смерті Андрія я закохалася знову. Його теж звали Андрій, і у нас теж була спільна біда – залежність. Ми прожили разом 10 років. Впродовж цього часу його батьки нескінченну кількість разів намагалися нас лікувати. Ми перепробували всі клініки Києва, соціальні центри, зверталися до бабок. Все було марно. Ми знову і знову поверталися до наркотиків.

Жили ми у мами Андрія. Періодично, раз у півроку, я провідувала батьків. Моя мама жила зі своїм співмешканцем, і вони сильно пили. В один із моїх приїздів сусідка шепнула мені на вушко, що мама зв’язалася з аферистом. Називали його «Адвокатом». Він знаходив жінок, любительок випити, вступав з ними у фіктивний шлюб і «розводив» їх на квартири. Знайомий дільничний порадив мені не лізти в цю справу, так як у цього «Адвоката» великі зв’язки.

Ми з Настею були прописані у мами, і це було нерозумно, щоб втратити квартиру. Треба було серйозно поговорити з мамою. Пам’ятаю цей день – було дуже тепло. Зайшовши до квартири, я почала з’ясовувати стосунки. Ми лаялися. Підійшовши до відчиненого вікна на кухні, я закурила. Наша квартира перебувала на 4-у поверсі, було видно зелені верхівки дерев. Краєм ока я помітила, що до мене ззаду впритул наблизилися мама і вітчим. У наступну секунду я падала з 4-го поверху. Злякатися я не встигла. Була тільки одна думка – я ж лечу вниз головою! Далі – темрява.

Як я впала, бачила сусідка. Вона і викликала швидку допомогу і міліцію. Прийшла до тями в лікарні. У мене був струс мозку і тріщина у хребті. Але я фактично не постраждала! Через тиждень мене виписали.

З лікарні мене забирав Андрій на машині. Ми вирішили скоротити дорогу і потрапили в аварію. Андрій був за кермом і загинув миттєво. Я сиділа поруч і відбулася черговим струсом мозку.

Мені ні з ким було розділити свій біль, крім матері. Я поїхала до неї додому. Сусіди мені повідомили, що маму поховали два дні тому. Квартира нам більше не належала.

Всі ці події відбулися занадто швидко – за один місяць. Я насилу витримувала такі удари. Біль і безвихідь накрили хвилею. Я не знала, як взагалі жити далі, та й навіщо ?!

Коли мама Андрія повернулася додому, то знайшла мене лежачою у коридорі з передозуванням. Цього разу мене теж врятували. Потім у нас відбулася серйозна розмова. Мама Андрія  сказала, що другий похорон просто не переживе, тому попросила мене піти.

А йти мені було нікуди. На допомогу прийшла соціальний працівник. Вона запропонувала мені поїхати на реабілітацію у Макарові. Я погодилася і скоріше тому, що просто не було іншого варіанту. Я раніше чула про такі центри, але не вірила тому, що мені розповідали. Налаштована була дуже скептично. Це був 2012 рік.

Перший  час я була дуже напружена. Жінок на центрі було не багато і налаштовані вони були дружелюбно. Але мені це здавалося дивним. На другий день я звернула увагу на те, що мене не «кумарить». Це було неможливо! Просто не вкладалося у голові. Я почала підозрювати, що мені підмішують щось до їжі чи у чай. Вирішивши, що б то не було розібратися в ситуації, я залишилася. Тим паче, що йти мені було нікуди. Теплота і терпіння людей, з якими я спілкувалася, поступово розтопили мою настороженість і агресію.

Ось уже 7 років я маю свободу від наркотичної залежності. Живу в Макарові – тут мій дім. Змогла налагодити стосунки з дочкою. У мене навіть народився онук. Мрію про те, щоб помиритися з батьком Андрія. Можливо, що він побічно звинувачує мене у смерті сина, не знаю. Знаю одне, що на все свій час.

Я не з чуток знаю про те, що таке смерть. Вона неодноразово дихала мені в потилицю і забирала дорогих мені людей. Саме тому хочеться сказати тим людям, які вагаються, чи змінювати щось у своєму житті, або відкладають це на завтра: «Дорогі мої, завтра може не настати. Смерть завжди непередбачувана, до неї неможливо бути готовим! У вас є реальний шанс змінити все сьогодні. Не втрачайте дорогоцінного часу, дні лукаві і непередбачувані. І не розраховуйте на власні сили – самі ви не впораєтеся. Не бійтеся звернутися за допомогою. Не здавайтесь! Життя у свободі від наркотиків і алкоголю – дорогоцінний дар. Вона варта того, щоб за неї боротися».

Не знаєш як ПЕРЕМОГТИ ЗАЛЕЖНІСТЬ?

Ми допоможемо! Безкоштовна реабілітація для алко та наркозалежних в Макарові.

Дзвони:

073 073 22 24 (Telegram)

099 631 22 00 (Viber)

096 010 11 01

Більше інформації тут

RSS
Follow by Email