Реабілітація для алко та наркозалежних-як це працює?

Реабілітація для алко та наркозалежних-як це працює?

Реабілітація для алко та наркозалежних-як це працює? Яке рішення пропонують центри реабілітації?!

Реабілітаційні центри відновлюють життя.

Коли ми думаємо про центри реабілітації для наркоманів і алкоголіків, про що ми думаємо в першу чергу? Швидше за все, наша перша думка буде, що реабілітаційні центри – це місця, куди люди йдуть, щоб позбутися від залежності. І це правильна думка. Позбавлення людей від наркотиків і алкоголю, безумовно, є основним завданням центрів реабілітації. Але подібні центри пропонують набагато більше людині, яка має проблеми.

У центрах реабілітації люди буквально повертають собі життя. Багато що пішло наперекосяк у житті людини, яка почала зловживати психоактивними речовинами. Багато помилок було зроблено. Мало хто стає наркоманом відразу. Мало хто стає алкоголіком за один день. Шлях до залежності, як правило, довгий. Центр реабілітації для наркоманів і алкоголіків намагається допомогти людині повністю відновити своє життя, а не просто «позбавитися від залежності».

Корінь проблеми.

Як згадувалося раніше, небагато людей стають наркоманами відразу або випадково. Більшість погодиться з тим, що до залежності призводить сукупність поганих рішень, відносин або умов життя. Це спричиняє безлад всередині людини і отруює її світогляд. І найлегший шлях справитися з проблемами, на думку людини – наркотики і алкоголь.

Одним з найбільш значних переваг центрів реабілітації для наркоманів і алкоголіків є те, що кожен випадок розглядається індивідуально. Важливо зрозуміти джерело залежності. Будь яка особиста криза в житті людини – це проблема минулого, яка впливає на його сьогодення і майбутнє.

Правильна стратегія одужання – сфокусуватися на майбутньому.

Реабілітація для алко та наркозалежних-як це працює?

Більшість залежних людей застрягли у минулому, в труднощах і метушні. Це сприяло пошуку виходу в наркотиках і алкоголі. Виробилася звичка втікати від проблем і болю за допомогою психоактивних речовин. Під час перебування в реабілітаційному центрі минуле буде переосмислено. Основна увага приділяється сьогоденню і майбуттю людини.

Життя відбувається в сьогоденні. Життя у минулому – це рецепт труднощів, страждань і рецидивів. Лікування залежних за допомогою зміни сприйняття сьогодення і майбутнього є величезним благом для видужуючих людей. Це чудовий підхід, який багато реабілітаційних центрів впроваджують у своїх програмах.

Прийняття особистої відповідальності.

Будь-який наркоман погодиться з тим, що зловживання наркотиками і алкоголем не обходяться без нівелювання особистої етики та зниження відповідальності. Зловживання психоактивними речовинами – помилкове рішення, а за помилки люди часто розплачуються дорогою ціною. У більшості випадків це повністю руйнує моральні принципи людини, її особистісні якості та відповідальність.

Реабілітація для алко та наркозалежних-як це працює?

Реабілітація направлена на відновлення таких якостей як чесність, справедливість, довіра, надійність, відкритість, працелюбність, цілеспрямованість, надійність, вірність, чуйність, доброзичливість, ввічливість, доброта, хоробрість та інші.

Залежні люди схильні втрачати ці якості у процесі вживання психоактивних речовин. За допомогою центру реабілітації ці якості особистості знову можуть бути відновлені і втілені в життя.

Відновлення стосунків.

Реабілітація для алко та наркозалежних-як це працює?

Стосунки – це дихання життя людства. Зростання через стосунки часто буде прямим показником нашого щастя в житті або відсутності такого.

Залежна людина не може нікому допомогти, тим більше сама собі. Як правило, вона буде мати проблеми у відносинах з іншими.

Ось чому центри реабілітації для наркоманів і алкоголіків орієнтовані на те, щоб допомогти відновити і поліпшити стосунки з оточуючими людьми. Цьому можна навчитися у багатьох реабілітаційних центрах – від налагодження розірваних стосунків до подолання перешкод у відносинах у майбутньому.

Можливість справлятися зі щоденними труднощами.

Життя після реабілітації – не прогулянка у парку. Пройшовши через центр лікування наркоманії і алкоголізму, люди отримали суттєву допомогу, але їм все одно доведеться йти по шляху особистої тверезості. Після закінчення програми реабілітації настане час застосовувати те, чого навчилися, в реальному житті.

З цих причин реабілітаційні центри також навчають видужуючих людей життєвим навичкам, стратегіям запобігання рецидивам, методам подолання труднощів, дають поради щодо виходу з небезпечного оточення і т.д. Також даються практичні рекомендації, як продовжувати працювати над самим собою, рости і вдосконалюватися після завершення курсу реабілітації.

Твереза реальність.

Центри реабілітації для наркоманів і алкоголіків роблять набагато більше, ніж просто позбавляють людей від залежності. Завдяки інструментам, стратегіям і досвіду тверезе життя стає не тільки гіпотетичною можливістю, але й об’єктивною реальністю.

Безкоштовна реабілітація для алко та наркозалежних в Макарові. Телефонуйте:

(096) 010 1101

(099) 631 2200

  (073) 073 2224  

Як допомогти синові наркоману? Історія Толіка.

Як допомогти синові наркоману?

Як допомогти синові наркоману? Чудеса реальні. Читайте історію Толіка!

Мені 38 років. Народився в невеличкому містечку під Києвом у благополучній родині. Батьки багато працювали, щоб ми з сестрою ні в чому не мали потреби. Я молодший в сім’ї, і мене дуже балували. Підростав я – росли і мої запити, потреби і претензії до життя.

У чотирнадцять років я почав покурювати травку і випивати. Це допомагало мені долати свої страхи, яких було дуже багато. Наркотики допомагали мені відчувати себе сильнішим і вільним. Який жорстокий обман!

Після закінчення школи я почав вживати трамадол, а в 20 років вже стабільно «сидів на героїні».

Виходу з такого становища я не бачив та й не хотів бачити. Наркотик, який раніше давав мені ілюзію незалежності, повністю заволодів мною. Парадоксально, шукаючи свободу – стати рабом у прямому сенсі цього слова. Я перестав відчувати себе як особистість. Мною керувало лише одне  – бажання вколотися!

Я торгував на Київському ринку, мав машину. Проблем з грошима не було. Поряд цигани продавали «ширку», її було багато, і вона була дешевше героїну. Мені говорили про те, що  «ширка»  – це бруд. Але мені було все одно, чим колотися, аби до безпам’ятства.

Незабаром я опинився в реанімації з передозуванням.  Для родини це був шок. Син-наркоман – це ганьба. Батьки почали мене інтенсивно лікувати.

Змінювалися міста і клініки, де мене лікували, препарати, способи і методи. Ми випробували все –бабки-знахарки, Лавра, храми, психлікарні. Змінювалися коло спілкування, місця проживання, роботи, навчання. Не можна сказати, що я не боровся. Але це було схоже на бій з тінню. Зупинитися надовго не виходило. Свободи не було. Внутрішньо я не змінювався. Все так само щиро був закоханий у наркотик.

Мама часто плакала, що не побачить онуків, пропонувала одружитися. Думала, що так дурка з моєї голови вивітриться. І я їй повірив. Одружився у 2008 році. Це була сестра мого друга. Не можу сказати, що я її любив, просто це була чергова спроба втекти від наркоти. Мені це вдалося, шкода, що всього лише на рік.

Моя дружина була молодша за мене на вісім років. Вона ніколи навіть не курила. Я влаштувався на роботу, у нас мав народитися син. Здавалося б, ну чого ще побажати для щастя? А зовсім трохи – для повного щастя мені все так само був необхідний НАРКОТИК!

Коли дружина поїхала в пологовий будинок, до мене приїхав мій друг – брат дружини. Він привіз дуже багато наркотику. Для продажу. Так я знову опинився в «системі». Доступ до «ширки» у мене був необмежений. Я продовжував ходити на роботу, створювати видимість нормального життя, ростити сина. Було тільки одне «але» – я коловся. Знову треба було щось міняти. Знову пішли клініки, промивання, бабки і т.д. Біг по колу. Нічого не допомагало. Син ріс, починав розуміти, що я наркоман. Моє сімейне життя безнадійно руйнувалося.

У 2010 році помер батько. Він дуже сильно переживав через мене і у нього не витримало серце.

Мої витівки для рідних стали нестерпними. Я виносив з дому все без розбору. Йшов «по головах». У 2014 році дружина забрала речі, дитину і пішла.

Я почав колотися і пити без міри. Додому до мами забігав для того, щоб щось вкрасти і пошарити в холодильнику. Мій син вже ходив до школи, а я старанно уникав зустрічей з ним. Люди плювалися в мою сторону. Мене називали «кінченим» в очі. Крав я буквально все, що погано лежить. Мені було б легше, якби мене вбили. Тюрма здавалася не гіршим варіантом. Було дуже соромно так жити. Часто, валяючись на підлозі в «кумарі», я плакав і просив у Бога смерті. Про прощення не мріяв – думав, що вибачення мені немає. Хотілося здохнути, щоб нікого не мучити. А накласти на себе руки не вистачало мужності.

Мене знову відвезли в психлікарню. Там у мене відбулося чергове передозування, і лікар відмовився мене лікувати далі. Сказав, що у моєму випадку допоможе тільки Бог.

Мамі дали координати реабілітації в Макарові. Я погодився їхати на центр. Мені просто хотілося померти, і не було різниці, де саме. Реабцентр – так реабцентр. Це був кінець 2016 року.

На центрі почали відбуватися чудеса. На моє здивування, я не помер і кінець світу не настав. Навпаки – мені ставало краще, з’явилося бажання жити. Зникла тяжкість. Я почав допомагати людям навколо мене. Іноді виходило, і я радів цим маленьким перемогам.

Як допомогти синові наркоману?

На завершення реабілітації перед моїм хрещенням  у мене піднялася висока температура. Ні збити її, ні поставити діагноз лікарі не могли. Мені було дуже погано. Я розумів, що для температури є серйозні причини, і думав, що помру.

Я поїхав здавати кров на ВІЛ. Відповідь була позитивною, як я і підозрював. У мене було всього 14 клітин (при потрібному мінімумі 600). Необхідна була терапія (АРТ). З’ясувалося, що у мене ще й туберкульоз. Всі мої аналізи були поганими. Терапію в такому випадку не можна призначати, бо це б вбило мене. Це був вирок. Мене направили в обласну лікарню до професора. Поїхав, щоб почути, скільки мені залишилося жити. Молився, як ніколи. Становище було безнадійним.

Добре пам’ятаю той день. Професор за столом довго перебирав мої папери. Я сидів і тихо спостерігав за ним. Він підняв на мене очі і запитав – чи усвідомлюю я, що сталося? Я відповів, що не дуже. Він щось бурмотів, але я його не розумів. Почув тільки, що туберкульоз я переніс на ногах! Лікар сказав, що пояснювати нічого не буде. Призначив мені терапію і профілактику туберкульозу. Я вийшов з кабінету збентеженим. Потім я підійшов до консультанта за хоч якимись роз’ясненнями. Вона подивилася мої папери і сказала, що мій випадок поодинокий, адже я повинен був згоріти від температури – і це було б нормально. А те, що я живий і туберкульозу немає – ось це зовсім ненормально. За її практику такого ще не було. Сказала, що це чудо і мені не можна про це мовчати.

По дорозі додому я плакав, як дитина. Я намагався зрозуміти, чому я живий, і не знаходив причини.

Сьогодні я служу людям в центрі реабілітації. Це те місце, де я потрібен. Я щиро радію, допомагаючи таким самим, як я. Ми командою їздимо в тубдиспансер. Для того, щоб підтримати, допомогти хворим людям.

Я помирився з моїм сином і колишньою дружиною. Вона вийшла заміж, народила другу дитину і радіє моїм стосункам з сином, турботі про нього. Мені важко усвідомити, як вони промучились зі мною стільки часу. Те, що вони пробачили мене, було справжнім дивом. Для мами я знову бажаний гість. Разом з сестрою, її чоловіком і племінниками ми часто збираємося на святкові обіди у батьківському домі.

Як допомогти синові наркоману?

У мене є кохана дівчина. Вона теж проходила реабілітацію в нашому центрі. Наприкінці весни ми плануємо створити сім’ю.

Можу впевнено сказати, що я дійсно щасливий і вільний сьогодні. Тепер я знаю, що таке справжня свобода це свобода від любові до наркотиків!

Безкоштовна реабілітація для алко та наркозалежних в Макарові. Телефонуйте:
(096) 010 1101
(099) 631 2200
(073) 073 2224  

Кинути наркотики-реально. Історія Юлі

Кинути наркотики-реально. Історія Юлі

Історія Юлі, яка не вважала себе винною.

Кинути наркотики-реально. Пропонуємо Вам БЕЗКОШТОВНУ реабілітацію для алко та наркозалежних.Ми знаходимося у місті Макарів Київської області, маємо  більше дев’яти років досвіду роботи з залежними людьми. Через наші центри пройшло понад дві тисячі осіб, і багато хто з них зараз живуть повноцінним життям. Наші історії можуть стати і Вашої реальністю. ТЕЛЕФОНУЙТЕ:

096 010 1101

099 631 2200

073 073 2224

          Мої батьки були злочинцями і не раз сиділи в тюрмі. Природно моє дитинство пройшло в атмосфері розмов і спогадів про їх «подвиги». Це були мої казки на ніч. Я дуже уважно слухала ці дорослі розмови і в моєму серці формувалися сприйняття світу і манера поведінки. Я точно розуміла, що не можна бути чесною, довірливою, порядною, тебе просто розчавлять. Що вижити можна тільки за допомогою хитрості, спритності і брехні.

        Я рано втратила батьків. Папа помер, коли мені було чотири рочки. Після смерті батька мама зійшлася з чоловіком, який дуже сильно бив мене, сестру і брата. У певний момент вони спилися до краю, лазили по смітниках, а ми росли на вулиці, самі добуваючи собі їжу. Мені було дуже соромно за своїх батьків, але найгірше було те, що оточуючі мене люди сприймали мене, як пусте місце, дочку алкоголічки. Найбільше я не хотіла ставати такою, як моя мати.

        Після смерті мами в моє життя увійшли наркотики. Я познайомилася з хлопцем, який підсадив мене на голку. Я довіряла цій людині, але згодом зрозуміла, що я потрібна була тільки для видобутку грошей і для сексу. Ми швидко розлучилися. Перший час я думала, що можу справлятися з проблемою і що можу контролювати залежність. Звичайно це був обман. Тепер все моє життя була присвячена пошуку наркотику.

        Спочатку це було просто. Часто пригощали, було якесь божевільне час, коли його було багато і він коштував не дорого. Потім все змінилося. Я опускалася все нижче, друзів було все менше. Тепер мені було все одно, що вживати. Жила на кублах, мене іноді били, але ніщо не могло мене зупинити. Я пила, їла таблетки, кололась, в загальному робила все, щоб тільки не бачити своє реальне стан. Мені було трохи більше двадцяти років, але сподівання на нормальне життя у мене просто не було. Я ніколи не вважала себе злочинницею. У своїх очах я була жертва обставин.

        Один мій друг поїхав в центр реабілітації. Звичайно я поставилася дуже скептично до цієї затії, і ми сміялися над ним. Але сталася дивна, він довго не повертався. Потім він почав мені дзвонити і розповідати, що більше не колеться, що переїхав жити в інше місто, що працює і у нього все добре. Звичайно він постійно мені пропонував теж зважитися поїхати на центр реабілітації. Пам’ятаю я говорила йому, що це не для мене. Я адже розумна! Мені так просто локшини не навішали.

Кинути наркотики-реально. Пропонуємо Вам БЕЗКОШТОВНУ реабілітацію для алко та наркозалежних.Ми знаходимося у місті Макарів Київської області, маємо  більше дев’яти років досвіду роботи з залежними людьми. Через наші центри пройшло понад дві тисячі осіб, і багато хто з них зараз живуть повноцінним життям. Наші історії можуть стати і Вашої реальністю. ТЕЛЕФОНУЙТЕ:

096 010 1101

099 631 2200

073 073 2224

        В один із днів мене просто побили за дозу на самому останньому кублі і викинули під дощ на вулицю, і тоді я зрозуміла, що я ще гірше, ніж моя мати. Це був переломний момент. Далі котитися просто було нікуди. Це і було саме дно. Я пам’ятаю, що стала на коліна і почала плакати про свою втраченої життя. Після цієї ночі все стало ще гірше. Коли мій друг подзвонив в черговий раз і запропонував мені поїхати на центр, я погодилася. Просто щоб зупинити це безумство. Втрачати було нічого.

Кинути наркотики-реально. Історія Юлі

         Я приїхала в Макаров на реабілітацію. Я побачила людей, які були такі ж, як я, але абсолютно інші. Я почала змінюватися внутрішнє, змінювався мій характер. Потім настав момент, коли я зрозуміла, що я ніколи не повернуся назад, до колишнього життя.

         Звичайно було складно починати життя заново. Я не вміла працювати, не вміла просто бути тверезою. У мене були проблеми зі здоров’ям. Мені дуже допомагали нові друзі, які знали, як проходити труднощі, як підтримати. Я дуже вдячна їм. З ними я навчилася по-іншому жити.

Кинути наркотики-реально. Історія Юлі

          Минуло вже сім років, після того моменту, як я приїхала на в центр реабілітації  . Я просто хотіла звільнитися від залежності, але отримала набагато більше. І головне я допомагаю таким же, як я раніше, залежним людям, знайти вихід.

         Спасибі, що прочитали мою історію. – Юлія

Кинути наркотики-реально. Пропонуємо Вам БЕЗКОШТОВНУ реабілітацію для алко та наркозалежних.Ми знаходимося у місті Макарів Київської області, маємо  більше дев’яти років досвіду роботи з залежними людьми. Через наші центри пройшло понад дві тисячі осіб, і багато хто з них зараз живуть повноцінним життям. Наші історії можуть стати і Вашої реальністю. ТЕЛЕФОНУЙТЕ:

096 010 1101

099 631 2200

073 073 2224

Хочеш кинути колотися? Історія Олега.

Хочеш кинути колотися? Історія Олега.

Хочеш кинути колотися? Пропонуємо Вам БЕЗКОШТОВНУ реабілітацію для алко та наркозалежних. Ми знаходимося у місті Макарів Київської області, маємо  більше дев’яти років досвіду роботи з залежними людьми. Через наші центри пройшло понад дві тисячі осіб, і багато хто з них зараз живуть повноцінним життям. Наші історії можуть стати і Вашої реальністю. ТЕЛЕФОНУЙТЕ: (073) 073 2200; (099) 631 2200; (096) 010 1101

Мені 36 років, народився в Києві, у забезпеченій сім’ї. Виховували мене здебільше  мама, бабуся і тітка. Тата я практично не бачив, він постійно був на заробітках. Ми будували будинок, потрібно було багато грошей. Це були «лихі дев’яності», не заробляли тоді тільки ледачі.

Курити почав у п’ятому класі. Мені сказали, що це дуже круто і модно, а я дуже хотів відповідати своєму оточенню. У цьому ж віці я дізнався, що таке злодійство. Мій друг попросив мене постояти «на стрьомі», поки він залізе до «свого» будинку за грошима. Я швидко зметикував, що можу робити так само. У грошах я ніколи не мав потреби, бо все, що хотів, мені купували. Тільки тепер не треба було просити. Я просто міг вкрасти гроші, які у нас почали лежали пачками і їх ніхто не рахував. І я продовжував красти без докорів сумління. З появою грошей з’явилося багато друзів.

Потреба у грошах зростала з геометричною прогресією. Кіоски пропонували все нове і незвідане – лікери, бренді, джини, сигари і ще багато чого цікавого. Я ні в чому собі не відмовляв. Батьки нічого не підозрювали. Мені вдавалося вміло приховувати свої пригоди і постійні крадіжки грошей. Для них я залишався хорошим сином. Я постійно брехав. Це так мене захопило, що в якийсь момент я став вважати себе просто супергеніальним! Я жив, як хотів, робив, що хотів, мені всі вірили, і я вдало уникав покарання. Здавалося, що світ навколо створений для мого задоволення.

Вперше наркотик я спробував в училищі. Мені порадили таблетки «трамадол». Життя заграло новими фарбами. Відразу зрозумів, що це ідеальний варіант. Батьки та викладачі не здогадаються, бо запаху немає, поведінка адекватна. Сорому, втоми, тривожності теж немає! Тобі просто класно.

Два роки все було якнайкраще, а потім організм почав не приймати таблетки. Була сильна рвота. Наступним моїм кроком стала «ширка». Це була «любов з першого уколу». Все інше відступило на задній план.

У вісімнадцять я «здаю на права». Батько, нічого не підозрюючи, купує мені машину. Це було дуже вчасно. Гарного наркотику в місті не було. При наявності машини можна розвернутися. Я знайомлюся з серйозним хлопцем, разом починаємо їздити за маковою соломкою до Житомиру і варити «ширку» самі. Наркотик і гроші потекли річкою. Давид (так звали мого нового друга) торгував наркотою, гроші ми ділили навпіл. З’явилися нові друзі, навколо нас постійно крутилися повії, життя закипіло. Правда, ненадовго.

«Солому» ми возили великими партіями і майже не ховалися. Потрапили в оперативну розробку. Нас затримали ефектно, як в кіно. Арешт показали в новинах. Татові гроші мені не допомогли, і я сів на 3 роки. Зона мене не виправила, там мені було комфортно.

Хочеш кинути колотися? Пропонуємо Вам БЕЗКОШТОВНУ реабілітацію для алко та наркозалежних. Ми знаходимося у місті Макарів Київської області, маємо  більше дев’яти років досвіду роботи з залежними людьми. Через наші центри пройшло понад дві тисячі осіб, і багато хто з них зараз живуть повноцінним життям. Наші історії можуть стати і Вашої реальністю. ТЕЛЕФОНУЙТЕ: (073) 073 2200; (099) 631 2200; (096) 010 1101

У перший же день на волі я уколовся. Батьки мені більше не вірили, тому я поїхав у село до бабусі. Познайомився там з дівчиною, яка мала двох маленьких дітей. Вона не вживала ніяку «гидоту». Незабаром ми почали жити разом.

Я продовжував пити і колотися, навіть коли у мене народився син. Знову потрапив до в’язниці на три роки, вийшов – і знову все пішло по колу. Після десяти років спільного життя з дружиною ми розлучилися, і я переїхав до батьків.

За своє недовге життя я побував у чотирьох психіатричних лікарнях, лікувався близько п’ятдесяти разів у наркологічних, двічі сидів у в’язниці, страждав від епілепсії, але ніщо не могло мене зупинити або змінити. Я боявся бути тверезим.

Мені розповіли про християнські центри реабілітації для залежних людей, і я вирішив спробувати. Побував у чотирьох центрах, але ніде надовго не затримався. Хоча кожного разу я трохи змінювався, було розуміння, що йду в правильному напрямку.

Моїм п’ятим і останнім був центр реабілітації в Макарові.

Їхав, не сподіваючись ні на що. Не знав, як буде цього разу. Перші дні було погано. Мене підтримували лідери центру. День на п’ятий я раптово усвідомив, що у мене немає ломки. Я повірив, що у мене все вийде. Мені почала подобатися сама атмосфера цього центру. Я побачив любов і турботу. Ми дійсно були, як одна сім’я, і боролися за кожного. 

Хочеш кинути колотися? Історія  Олега.

Другим етапом був центр адаптації Макарова. Почалися перші труднощі. Намагався відновити сім’ю, але дружина не йшла на контакт. Вона жила в Польщі з іншим чоловіком, діти були в інтернаті. Забрати дітей не вдавалося, бо офіційно я їм ніхто. Сильно переживав всі ці моменти. Потім влаштувався на роботу, почав допомагати дітям грошима. Помирився з батьками. Почав спілкуватися з дівчиною, яка жила в центрі адаптації з маленькою донькою. Звали її Люба, я познайомив її зі своїми дітьми і дуже прив’язався до її доньки. Нещодавно ми одружилися.

Хочеш кинути колотися? Історія  Олега.

Зараз ми живемо з дружиною і донькою в Макарові. Поступово відновлюється все, що я довгі роки ламав. Робота приносить хороший дохід. Вперше за довгі роки ми почали спілкуватися з батьком як близькі люди. Мені подобається, що я тверезий і сміливо дивлюся в майбутнє.

Я наробив багато помилок і розумію, що не заслуговував на другий шанс, але отримав його. Я навіть не смів мріяти про те, що маю зараз. Не бійтеся зробити крок, який буде початком абсолютно нової історії Вашого життя.

Хочеш кинути колотися?
Пропонуємо Вам БЕЗКОШТОВНУ реабілітацію для алко та наркозалежних. Ми знаходимося у місті Макарів Київської області, маємо  більше дев’яти років досвіду роботи з залежними людьми. Через наші центри пройшло понад дві тисячі осіб, і багато хто з них зараз живуть повноцінним життям. Наші історії можуть стати і Вашої реальністю. ТЕЛЕФОНУЙТЕ:

096 010 1101

099 631 2200

073 073 2224

Як кинути колотися? Історія Вадима.

Як кинути колотися?

Як кинути колотися? Безкоштовна реабілітація для алко та наркозалежних у Макарові. Телефонуйте:
073 073 22 24
099 631 22 00
096 010 11 01

Мені 51 рік. Виріс у простій робітничій сім’ї. Виховували мене в культурі православ’я. Чому я називаю це культурою? Тому що з вірою в Бога були пов’язані лише свята! Дуже любили святкувати. Я був допитливою дитиною, добре вчився, старався у все вникати.

Обман відчував відразу. Бачив, як дорослі намагалися мене обманювати, і це дуже заважало сприймати їх як авторитетних людей. У 5 років я вже сміливо заявляв, що мене переплутали у пологовому будинку, тому що люди, які мене виховували, не можуть бути моїми батьками.

У  5 років  я вже сміливо заявляв, що мене  переплутали у пологовому будинку, тому що люди, які мене виховували, не можуть бути моїми батьками.

Авторитет я бачив на вулиці. Саме там я знаходив правду. Там і життю навчався. У 14 років я почав вживати наркотики. Незабаром я знав, де їх брати, як варити, куди колоти. Гроші на життя ми, підлітки, добували крадіжками і розбійництвом. Всьому цьому вчилися у старших хлопців.

Був початок вісімдесятих. Я вчився в училищі і перебував на обліку в наркодиспансері.

Наркотик я поширював всюди, де тільки міг. У той час він був дешевим, і я часто роздавав «ширку» своїм знайомим просто так. Так я рекламував свій спосіб життя, і мені це подобалося.

Згодом у моєму житті почали з’являтися наслідки – вперше  мене посадили до в’язниці у 17 років. Дивно, але в тюрмі  я жив правильно: займався спортом, працював, читав і вів тверезий спосіб життя. Можу сказати, що мої найкращі роки – це час у в’язниці. Але після звільнення все старе повернулося до мого життя знову.

За наполегливими рекомендаціями батьків я одружився. Вони хотіли онуків, а я просто зрозумів, що моя дівчина вагітна. Це був шлюб «по зальоту». Я з дитинства знав, що Бог є любов, але любити не вмів. Багато знав про любов, але ніколи нікого не любив, навіть близьких мені людей. Своїй вагітній дружині зраджував, а потім плакав.

Незабаром мене посадили до в’язниці вдруге. Дружина забрала дитину і поїхала у невідомому напрямку. Більше я ніколи не бачив ні її, ні сина. Я не звинувачую її, вона просто втекла від мене.

У мене 6 судимостей, 4 рази сидів у в’язниці. В цілому я провів за ґратами майже 15 років. Я дуже любив той спосіб життя, яким жив. Допитливість і любов до читання пробудили в мені пошук сенсу життя. Я задавався питаннями, на які не міг знайти відповідей. Відповіді я шукав здебільшого в літературі, якої перечитав дуже багато. Знав я дуже багато, але знання, інформація не допомагали. Свій спосіб життя і мислення змінити я не міг. В один момент я просто усвідомив, що всі ці знання мені заважають. Вони порожні самі по собі, а що-небудь нове в моїй голові вже просто не поміщалося.
У 2008 році я вийшов на свободу. На той момент у мене був весь «джентльменський» набір захворювань – СНІД, туберкульоз і т.д.

Як кинути колотися? Безкоштовна реабілітація для алко та наркозалежних у Макарові. Телефонуйте:
073 073 22 24
099 631 22 00
096 010 11 01

У 2012 році я захворів токсоплазмозом. Я просто перетворився в рослину – це тривало три місяці. Розповім коротко: токсоплазмоз – дуже небезпечне захворювання. Виживає один з десяти. Від цієї хвороби всі знання просто зникли з мого мозку. Єдине, що я міг робити, це просити Господа помилувати мене. Я не пам’ятав нічого зі своїх завчених дисциплін і практик! Але «Господи, помилуй» я пам’ятав чітко, і це було єдине, що залишилося в моєму мозку. Я міг заблукати в лікарняному коридорі, я не міг застегнути памперс на собі (плутався в застібках).

Я «прилипав» до різних речей – до води, до книг, до ложки. ( «прилипати»  – це коли починаєш якусь дію і не можеш від неї відірватися).

Я «ходив під себе», не контролюючи процес. Найстрашніше в цій хворобі те, що ти все розумієш. Розумієш реальну ситуацію, але все бачиш, як ніби з підвалу. Світ був безпросвітно сірим і похмурим. Я не хотів жити. Була спроба накласти на себе руки, правда невдала. Я вижив.

Одного разу до мене приїхав в гості мій друг. Ми вийшли на вулицю, і він каже: «Яка тут краса!». Лікарня знаходилася в лісі. Я подивився на нього, як на божевільного. Де? У цьому пеклі? Яка краса, де він її побачив ?! Для мене це було повною нісенітницею, але його слова запали  в серце. Я почав виходити на вулицю щоранку і шукати красу. Так почалося моє одужання. Я почав поступово приходити в себе. Це тривало довгих п’ять місяців.

Після виходу з лікарні мені призначили пенсію. Я міг жити, не крадучи. Наркотики мені були тепер не цікаві. Минулий спосіб життя теж. У мене було де жити. Начебто все добре, але я чітко розумів, що мені потрібна допомога. І я продовжував випивати. Раніше я чув про християнські центри реабілітації. У багатьох старих друзів, які пройшли реабілітацію, життя змінилося. Я звернувся за допомогою до них  і отримав допомогу.

Перша моя реабілітація виявилася невдалою. Токсоплазмоз почав знову турбувати. Все виявилося трохи не так, як я собі уявляв. Я втік з реабцентру. Коли я під’їжджав до рідного Херсону, симптоми припинилися і більше не повторювалися ніколи. Вдома я пішов до церкви. Незабаром почав допомагати людям, які в силу різних обставин опинилися на вулиці. Ми готували їм чай в холодну пору, годували і допомагали речами. Спочатку начебто було все добре, але поступово відчуття порожнечі повернулося. Я почав випивати. Потім частіше. Що робити, не знав. На допомогу прийшли хлопці з церкви. Мені знову запропонували реабілітацію. На цей раз у Макарові. Йшов 2015 рік.

Як кинути колотися? Безкоштовна реабілітація для алко та наркозалежних у Макарові. Телефонуйте:
073 073 22 24
099 631 22 00
096 010 11 01

Їхав до реабцентру і думав: «Що мене чекає? Як буде цього разу?». Страх невдачі переслідував мене. На щастя, побоювання не виправдалися. Перше, що я усвідомив – я не чужий тут. Мене розуміли і розуміли мої проблеми. Я почав вчитися керуватися новими принципами в житті. Багато що зрозумів про те, чому я так жив, і що потрібно робити, щоб знову не повернутися до колишнього способу життя. Сумніви, які переслідували мене, відступили. Стало зрозуміло, чому я пройшов такий шлях. Я зрозумів багато про себе і про свій егоїзм.

Після реабілітації я залишився жити в Макарові. Я знайшов себе, зрозумів, як хочу жити далі. На даний момент я допомагаю в центрі адаптації. Займаюся господарськими питаннями. Я бачу сенс в тому, щоб допомагати людям, таким же, як я. Те, чим я керувався в житті раніше, значно відрізняється від того, що стало по справжньому важливим для мене сьогодні. Я радий, що можу висловити свою подяку таким чином.

Як кинути колотися?

Мене надихає те, як змінюються життя людей. Зараз ми разом з командою друзів допомагаємо людям у лікарні Макарова. Ще ми розповідаємо їм про те, як змінилися наші життя сьогодні.

Я люблю ділитися з людьми надією!

Як кинути колотися? Безкоштовна реабілітація для алко та наркозалежних у Макарові. Телефонуйте:

073 073 22 24
099 631 22 00
096 010 11 01

RSS
Follow by Email