Божа турбота про сімʼю

Сімʼя Олександра завжди проживала в Харківські області, в Ізюмському районі до повномоштабного вторгенння. Він з дружиною зазвичай жили зловживаючи алкоголем. А їх діти Артем та Діана, маючи інвалідність, були вихованцями психоневрологічного інтернату для дітей. Крім видимих ментальних порушень на цих дітей дуже впливало і не благополучне життя та виховання в родині. На свої орієнтовно 10 років вони не могли ні завʼязувати взуття, ні висловити свою думку, ні самостійно щось приготувати чи навіть просто поїсти і тд.

24 лютого 2022 року, як розпочалось повномасштабне вторгеняння Росії – інтернат розпустили, а дітей привезли додому з розумінням, що в закладі не знають, що далі робити з вихованцями. Мама зникла одразу і дуже довго не виходила на звʼязок взагалі. Коли обстріли почастішали, тато розумів, що потрібно забирати дітей і кудись тікати. І тільки в травні 2022 року волонтери, які допомагали з евакуацією в тій місцевості змогли вивезти їх до Києва.

Мама на звʼязок так і не виходила, не відомо де знаходилась, та і картки на отримання виплат по інвалідності на дітей були у неї. Вона продовжувала отримувати всі ці кошти щомісяця, і жити на них своє «нове» життя. Волонтери, які бачили усі обставини в яких опинились Олександр та діти познайомили їх з працівниками реабілітаційного центру “Lighthouse” в Макарові, щоб попросити підтримки у цієї благодійної організації. Так тато з 2 дітьми опинились в Макарові.

Олександр, розуміючи, що сам не може справити з залежністю, згодився поїхати до нас на безкоштовну реабілітацію для алко та наркозалежних людей від Макарівської Християнської Церкви. Діану та Артема до себе взяли сімʼя нашого пастора Володимира, де з усією турботую та любов’ю їм служили. І також так діти змогли отримувати якісну та дуже потрібну допомогу логопеда, психолога та інших спеціалістів реабілітаційного центру для дітей з інвалідністю.

Ця віруюча сімʼя, в яку потрапили діти дуже піклувались про них, багато працювали над їх розвитком та вкладались в їх зміни. Разом почали відвідувати зібрання, діти є учасниками недільної школи та підліткового клубу. Таке спілкування дуже позитивно впливає на Артема та Діану, вони стають більш відкриті, більше розмовляють, вчаться жити в соціумі, приймати рішення, спілкуватися та довіряти іншим.

А згодом і знайшлась мама. Правда це не та історія, де б ми розповіли про воззʼєднання сімʼї. Тут, насправді, все навпаки.

Маму знайшла поліція по заяві на справу порушення порядку в нетверезому стані. Але це ніяк не вплинуло на фінансову допомогу для дітей. Мама і надалі живе для себе. За останні роки ця справа зрушилася лише в тому, що нарешті Олександр оформив розлучення з дружиною та зараз намагається оформити повноцінну опіку над дітьми. Горе-мама так і не цікавиться життям Артема та Діани.

Олександр зразково пройшов реабілітацію, навіть залишався служити та був поваром в одному з будинків для чоловіків. Зараз уже влаштувався на роботу та поступово проходить повноцінну адаптацію для самостійного життя. Влітку 2023 року він прийняв водне хрещення по вірі та став членом Макарівської Християнської Церкви.

За цей час діти отримали багато нових навиків, підросли, як фізично так і духовно. Навчаються в загально-освітній школі в інклюзивному класі. Є активними учасниками дитячого та підліткового життя Макарівської Християнської Церкви. Відвідують табори, екскурсії, зустрічі клубу та усі дитячі події. В січні 2025 року старший хлопчик Артем також прийняв водне хрещення.

Проте і на далі закон на стороні мами. І ми далі допомагаємо Олександру боротись за власних дітей. Молимось та віримо, що все буде вирішено справедливо, що батько отримає усі права на них, зможе отримувати усі виплати і ця сімʼя дійсно стане великим Божим свідоцтвом для усіх.

Діти ростуть та радують не тільки свого тата, але і нас усіх. Діана уже може самостійно приготувати сніданок, а Артем навчився кататись на велосипеді. З Божою турботою та працею сімʼя, де проживають діти, усіх спеціалістів, вчителів та служителів великими та важливими кроками змінюється життя Діани та Артема. Та ми дякуємо Господу, що дає нам право, як і усій церкві, так і служінню реабілітації для залежних людей бути корисними для цієї сімʼя і бачити в цьому Божу славу.

Водне хрещення в Макарівській Християнській Церкві

“Тож ідіть, і навчіть всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа” (Мт. 28:19).
Цю заповідь дав нам Ісус Христос, і ми, як вірні послідовники, слідуємо Його словам.

8 червня Макарівська Християнська Церква святкувала особливу подію – водне хрещення. Гості та члени церкви зібралися на березі озера в с. Плахтянка, щоб розділити радість свята разом. 12 братів і сестер зробили надважливий крок у своєму житті – уклали завіт з Господом. “Бо всі ви, хто в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися” (Гал. 3:27).

Святкове служіння розпочалося з молитви та прославлення. Пастори нагадали всім про значення та важливість водного хрещення в житті вірян. Служителі церкви поділилися словами настанов.

Серед тих, хто приймав хрещення були люди, які пройшли через важкі випробування у своєму житті, зокрема, боротьбу із залежністю. 

Хрещення звершували пастор та єпископ АМЦЄХУ – Максим Мамакін і пастор БХЦ – Богдан Майсурадзе.

Після урочистої частини всі присутні привітали новохрещених і продовжили спілкування. Діти та дорослі проводили час разом у теплому і дружньому колі.

Дякуємо Богу за все, що Він робить у нашому житті.

Богдан. Нове життя

«Мене звуть Богдан. Мені 27 років. Я колишній наркоман.

З 13 і протягом 7 років я вживав ін’єкційні наркотики.

Самостійно я не зміг впоратися з залежністю і звернувся по допомогу до віруючих. Перебуваючи на християнському реабілітаційному центрі, я вперше за довгий час відчув, як це жити у тверезості. Я глибоко переконаний, що мені допоміг сам Бог через руки цих людей.

Зараз я багато часу присвячую допомозі людям, зокрема підліткам. Я намагаюся зробити все можливе, щоб прищепити їм любов до Бога. Я вважаю, що це єдиний ефективний спосіб застерегти їх від тих проблем, з якими я зіткнувся, у їхньому віці.

Я безмежно вдячний Богові за все те добре, що маю: за дар віри, за дружину, за друзів, за можливість бути використаним Ним, за допомогою людей, які оточують мене.»

Якщо не знаєте, ЯК перемогти залежність – телефонуйте нам!

Безкоштовна допомога алко та наркозалежним

073 073 22 24 (Telegram)

099 631 22 00 (Viber)

096 0 101 101

Ми знаємо, як тобі допомогти – тому що, були в таких самих обставин, як зараз і ти

Света. Нове життя

“Мене звуть Світлана. Мені 32 роки. І я зараз живу тільки з величезної милості Божої!

Дуже рано, коли я ще була підлітком, наркотики увійшли в моє життя, і за дуже короткий час зруйнували його, у мене не залишилося нічого… була лише самота, біль, страх і приниження, і виходу не було… Коли я думала, що все, кінець, прийшов Бог і це стало початком, початком життя, якого в мене ніколи не було!

Бог відновив зруйноване і дав надміру: сім’ю, церкву, друзів та служіння. Тепер довкола мене багато дітей, а без Бога я завжди була одна…

Дякую Господи, що не пройшов повз! Вся слава тільки Тобі!»

Якщо не знаєте, ЯК перемогти залежність — телефонуйте нам!

Безкоштовна допомога алко та наркозалежним

073 073 22 24 (Telegram)

099 631 22 00 (Viber)

096 0 101 101

Ми знаємо, як тобі допомогти — тому що, були в таких самих обставин, як зараз і ти

Лена. Нове життя

“Мене звати Лена. Мені 45 років. 18 з них я вживала ін’єкційні наркотики. Прийшла розбита та спустошенна в реабілітаційний центр і там мене знайшов Христос. Моє життя змінилося. Зараз у мене чудова сім’я, багато друзів, улюблена робота, на якій я можу служити сім’ям у яких є діти з інвалідністю. Господь відновив стосунки з рідними.

Твердо переконана, що якби Бог мене не знайшов, я б давно померла як фізично, так і духовно.

Дякую Богові за Його милість і благодать, яка оновлюється для нас кожного дня.»

Якщо не знаєте, ЯК перемогти залежність — телефонуйте нам!

Безкоштовна допомога алко та наркозалежним

073 073 22 24 (Telegram)

099 631 22 00 (Viber)

096 0 101 101

Ми знаємо, як тобі допомогти — тому що, були в таких самих обставин, як зараз і ти

RSS
Follow by Email