«Ось ці 4 роки, що я вживала внутрішньовенно, я вживала в таких кількостях, що інші за 10-15 років вживають.
В одну зимову ніч, я прокинулася на теплотрасі, було дуже темно, йшов сильний дощ. На мені була футболка і тонка курточка, яку я знайшла. У мене вже не було ніякої мети в житті. І я навіть не усвідомлено, звернулася до Бога. На вулиці нікого не було і я в голос попросила Його: «допоможи мені, будь ласка, для чогось же Ти мене створив, я більше так не можу»
Бог точно почув мене і через два дні Він промовив через одну людину. Той чоловік запитав, – а ти хочеш змінити своє життя? І у мене була проста відповідь, – а як ви думаєте? Хочу звичайно! Дуже хочу!
І саме він розповів мені про реабілітацію.
Зараз, як бачите, Бог відновив, навіть з надлишком. Як на мене тепер і не скажеш, що я була наркозалежною.»
Життя, як воно є
Якщо не знаєте, ЯК перемогти залежність – телефонуйте нам!
Пивний алкоголізм має свої особливості і небезпеки. Вся справа в самому спиртному: пиво – досить легкий напій, який найчастіше асоціюють з вихідними, футболом, дружніми посиденьками. За цим криється серйозна загроза – реальна залежність.
Чому виникає пивний алкоголізм?
Пивний алкоголізм зустрічається дуже часто. Це одна з найголовніших і легких залежностей в усьому світі. Бажання випити після роботи з друзями пляшку пива поступово переростає в походи в магазин за цим напоєм кожні вихідні, потім кожен день. Поширеність цього захворювання набирає обертів.
По-перше, багато людей невимушено відносяться до пива. Всі вважають, що воно нешкідливе, не приносить серйозної шкоди. Але на ділі це не так. Пиво – на справді, ще гірше ніж інші алкогольні напої.
По-друге, сприяє поширенню пивного алкоголізму реклама. Багато виробників позиціонують його радісним, веселим і завзятим. Хоча після розвитку залежності так вам здаватися не буде.
По-третє, суспільство досить терпимо ставиться до пива. Найчастіше бажання його випити не викликає ніякого осуду. Ось у випадку з горілкою або віскі ви частіше зіткнетеся з негативом.
І нарешті, велику роль у формуванні пивного алкоголізму грає сам смак пива і той ефект, який він справляє. Завдяки пиву людина заспокоюється, розслабляється. Саме цим і зумовлено бажання випити пляшечку-другу після важкого трудового тижня. Але бажання поступово переростає в справжню проблему.
Чим відрізняється пивний алкоголізм?
Пивний алкоголізм – неофіційний термін. У міжнародній класифікації хвороб такого діагнозу не існує. Але при цьому не можна заперечувати наявність такої форми залежності. У неї є свої особливості і небезпеки.
В першу чергу треба сказати, що пивний алкоголізм викликає непомітне звикання. Спочатку людина отримує заспокоєння, відчуття відсутності проблем, а потім сама виявляється в заручниках ситуації, не помітивши цього. Спочатку людина п’є пиво раз в тиждень, потім раз в кілька днів, а потім кожен день, причому кількість пива щоразу більшає. І суть пивного алкоголізму полягає в тому, що кожного разу знаходиться виправдання для вживання алкоголю. Все частіше людина відчуває важке похмілля, провали в пам’яті.
Також зловживання пивом призводить до утворення соматичних захворювань. А до цього утворюються психічні залежності. Також для пивних алкоголіків характерні артеріальна гіпертензія і ураження серця. Воно збільшується в розмірі за рахунок розростання жирової тканини, що призводить до ожиріння серця. Те ж саме трапляється і з печінкою.
Ще одна особливість – відсутність фізичних проявів алкогольної залежності, наприклад, тремору рук, підвищення артеріального тиску, важке самопочуття. А ось психічні прояви досить великі. Людина так жадає випити пива, що забуває про всі свої обов’язки і справи.
Найдивовижніше, що пивний алкоголізм став поширюватися серед підлітків і молоді. Вся справа в доступності спиртного. А це загрожує серйозними проблемами у формуванні статевої системи. Досить 1-2 роки вживання пива, щоб залежність була повністю сформована.
І нарешті, лікувати пивний алкоголізм дуже складно. Найчастіше людей з таким діагнозом важко переконати, що у них залежність. Адже алкоголізм асоціюється з вживанням горілки, коньяку та іншими міцними алкогольними напоями.
Небезпека пивного алкоголізму полягає в тому, що людина втрачає свою свободу. Вона не може жити, як раніше, все, до чого прагне – це пиво. Саме тому через такий алкоголізму виникають різні проблеми, навіть розпадаються сім’ї.
Також пивний алкоголізм не менш небезпечний для здоров’я, ніж інші форми алкогольної залежності. Це загрожує серцевою недостатністю, порушенням функції печінки, зміною гормонального фону. Жінки повніють, втрачаючи колишню округлість форм, голос стає грубішим, а ймовірність зачати дитину знижується. У чоловіків з’являється жир в області живота, молочних залоз, на стегнах.
Ознаки пивного алкоголізму
Людина починає вживати пиво кожен день за рідкісним винятком. Найчастіше випиває літр і більше. Якщо людина стримується і не п’є, то настрій у такі дні у нього погіршується.
Розслабитися і отримати задоволення будь-яким іншим способом стає неможливо. Всі думки займає вечір, коли ви прийдете додому і розслабитеся під пляшечку пива. Людина буде зривати злість на оточуючих, стає дратівлива і навіть агресивна.
Іноді при алкогольному сп’янінні змінюється настрій. Не завжди це радість, заспокоєння. Може розвиватися бажання конфліктувати.
Також починає змінюватися фігура людини. В першу чергу, утворюється «пивний» округлий живіт.
Ночами людина не може заснути, мучиться безсонням, денною сонливістю. Головні болі стають частішими. У чоловіків знижується потенція, яке переважно пов’язано з надлишками жиру. Він відкладається в районі живота, на печінці, серці та інших органах. Жирова тканина продукує збільшену кількість жіночих статевих гормонів, які пригнічують дію тестостерону.
Ще однією ознакою пивного алкоголізму є бажання випити пива з самого ранку. Іноді люди кидають всі справи заради такого заняття.
Ну і найцікавіше – людина починає заперечувати наявність проблеми навіть при явному її прояві.
Профілактика пивного алкоголізму
В першу чергу зрозумійте, що це аж ніяк не нешкідливий алкогольний напій. Це такий же алкоголь, як і горілка, коньяк, бренді і інше міцне спиртне.
Знайдіть собі розвагу для розслаблення. Найкраще – заняття спортом, прогулянки на свіжому повітрі. Постарайтеся відмовитися від спілкування з людьми, які можуть втягнути вас в цю клоаку. Краще спілкуватися з людьми, які готові сходити з вами на лижі, каток, в басейн, прогулятися або зайнятися з вами творчістю.
Найбільш оптимальним рішенням буде повне виключення алкоголю зі свого життя. Якщо вам уже здається, що це неможливо, то потрібно в першу чергу прийняти, що ви залежний від пива і з цим потрібно щось робити. Без важливого рішення все змінити у вас нічого не вийде.
Телефонуйте нам:
073 073 22 24 (Telegram)
099 631 22 00 (Viber)
096 010 11 01
Ми готові підтримати вас у ваших важливих рішеннях. Ми знаємо, що далі з цим робити.
Безкоштовна реабілітація для алко- та наркозалежних
Ігроманія – вид залежності, що супроводжує людство споконвіку, а з настанням століття інформаційних технологій різноманітні варіанти ігор збільшують кількість затягнутих в них людей.
У ігрової залежності є інше визначення – «лудомания». Для людей з діагнозом «лудомания» реальне життя – це гра від якої вони залежать, без чергового пройденого рівня ігромани ніби не можуть існувати.
Отже, лудомания – це постійна тяга до ігор, незалежно від їх різновидів (азартні, комп’ютерні тощо). Гра для ігромана стоїть на першому місці, залежна від ігор людина перестає помічати те, що відбувається навколо неї. В основному залежність поступово призводить до того, що людину перестають цікавити всі ті заняття, якими вона жила поза грою, і вона не має бажання підтримувати відносини з друзями, все це не приносить задоволення, так як для цього потрібно вийти з гри. Якщо залежний грає на гроші, то ситуація ускладнюється ще сильніше. Програш може трапитися з кожним, а гроші на нову гру потрібно якось дістати, в слідстві чого ігромани часто починають обкрадати свою сім’ю і друзів для того, щоб отримати можливість зробити нову ставку.
Ніхто не застрахований від ігроманії, в незалежності від віку, відмінність лише в різновидах, молоді лудомани користуються гаджетами, а пристарілим більше до душі класичні карткові ігри.
Через що ж стільки людей впадають в цей «вир»? Перша причина, пошук «гострих відчуттів», ці люди відчувають свою удачу. Друга, можливість заробітку «легких» грошей, адже це завжди заманливо – отримати бажане не докладаючи зусиль, незважаючи на періодичні програші, вони сліпо вірять в те, що зможуть відігратися. Третя, люди ховаються в світі фантазій (ігор) бажаючи піти від жорстокої реальності, в грі вони втілюють свої мрії. В основному такий вид лудоманії характерний для підлітків і дітей, так як їх розум ще недостатньо зміцнів.
Симптоми лудоманії
Характерними симптомами лудоманії найчастіше є: байдужість до оточуючого світу, відсутність життєвих цілей, все спілкування в підсумку зводиться до теми ігор; відсутність нормального апетиту, невиконання своїх зобов’язань; неохайний вигляд; пошук коштів і винос цінних речей з дому.
Стадії тяжкості лудоманії
Обов’язково потрібно враховувати той факт, що практично всі хвороби виліковні на перших стадіях розвитку. У лудоманії можна виділити три стадії розвитку.
1 стадія
На цьому етапі ігромана найчастіше потрібно схиляти до залучення в процес гри. Для цього потрібен або гідний суперник, або цікавий «напарник», який закликає залежного приєднатися до гри. Граючи лудоман не помічає, як пролітає час, а сам процес приносить задоволення. На цій стадії ігроман може без зусиль вийти з улюбленої гри.
2 стадія
Тривалість ігрового процесу збільшується. Відбувається це через бажання відігратися, або через складність ігрових рівнів, які лудоман націлений пройти. В результаті людина все більше занурюється у віртуальну реальність, поступово відгороджуючись від радощів в реальному житті, замінюючи їх сидінням біля комп’ютера, за ігровим столом.
3 стадія
Гра стає головним сенсом життя. Ігроман не може визнати свою залежність, а позбутися самостійно і зовсім не буде можливим. У підсумку гра стає всій суттю існування лудомана, він занурюється в себе, постійно перебуваючи в депресії. У підсумку все це відбивається і на його фізичне здоров’я.
Лікування лудоманії
Головне, щоб така людина визнала свою залежність, і це є першим кроком на шляху до позбавлення.
А якщо для тебе вже просто немає сил зупиниться – телефонуй нам:
073 073 22 24 (Telegram)
099 631 22 00 (Viber)
096 010 11 01
Ми готові тобі допомогти – тому що ще зовсім недавно були в таких же обставинні, як зараз і ти.
Світлана: «Завжди проблема кинути? Але проблема навіть не в тому, щоб кинути, як проблема в тому, що робити потім в стані тверезості? Я неодноразово в житті залишала наркотики різними шляхами. І ось цей час перепочинку, показував мені, що я не вмію жити і існувати без наркотику. Мені потрібно було знову повертатися в звичне мені коло. І я вважаю що вдала реабілітації це тоді, коли ти потім можеш дивитися на цей світ іншими очима, щоб ти зміг жити з цією свободою. Щоб у тебе не було самоціллю знайти старих друзів і знову повернутися. І ось ця реабілітація дає можливість змінити все життя. Не тільки залишити наркотик, тут можна спробувати почати жити заново. Але це якщо у тебе є бажання дійсно і ти хочеш зав’язати з наркотиком. Треба ж якось життя змінити. Щоб у тебе був сенс життя, щоб ти міг знайти якийсь інтерес в житті крім наркотиків, алкоголю і сигарет, щоб ти міг чимось захоплюватися іншим. Я думаю це гарне місце для того, щоб спробувати! »
Якщо не знаєте, ЯК перемогти залежність – телефонуйте нам! 073 073 22 24 (Telegram) 099 631 22 00 (Viber) 56 096 010 11 01
Крім прямих функцій – зв’язок з оточуючими, смартфон може замінити фотоапарат, відеокамеру, ігрову приставку, книгу. І важко уявити – як же ще кілька десятків років тому люди обходилися без нього? Втім, у цих «відносин» є і зворотна сторона.
Напевно, ви іноді помічали, як замість того, щоб уважно слухати вас, співрозмовник безперестанку утикається в телефон, втрачаючи суть розмови. А може особисто вас охоплює паніка при думці про те, що мобільник міг залишитися вдома, і, незважаючи ні на що, ви готові повернутися за ним?
Термін «номофобія» виник відносно нещодавно. Він походить від англійського «no mobile phobia» (можна перекласти і як «нетмофобія») і був введений фахівцями для опису стану занепокоєння і навіть паніки у людини, який з тих чи інших причин втратив можливість за допомогою смартфона підтримувати контакт з людьми. Здавалося б, це абсолютно банальна і звичайна ситуація, коли розряджається акумулятор, відсутній зв’язок або гроші на рахунку, або відбувається контакт зі злодіями, що непомітно витягнули телефон. Однак результати проведеного у Великобританії соціологічного дослідження говорять про інше. 53% жителів цієї країни страждають від номофобії через панічного страху залишитися на самоті. А джерелом страху стає мовчання телефону. 48% опитаних жінок і 58% чоловіків відзначили, що відчувають тривогу, коли в їх телефоні сідає батарея, закінчуються гроші на рахунку чи знаходяться в не зони покриття мережі. Кожен другий респондент ніколи не вимикає свій телефон. Кожен десятий зазначив постійну необхідність бути на зв’язку в силу свого роду діяльності і 9% заявили, що в ті моменти, коли їх смартфон відключений, вони відчувають тривогу.
А ось результати ще одного дослідження, в рамках якого опитали 1000 чоловік: дві третини з них зізналися, що бояться втратити мобільник, 41% заявили, що про всяк випадок носять з собою два телефони. При цьому жінки більше схильні до страху залишитися без зв’язку, ніж чоловіки (70% проти 61%), але чоловіки частіше носять з собою два телефони (47% проти 36%). Найбільше залежними від смартфона виявилися молоді люди у віці від 18 до 24 років. Страждаючі номофобією не розлучаються з телефоном навіть в місцях, де він зовсім недоречний – ванна і туалет.
Психологи часто порівнюють залежність від телефону з алкоголізмом: позбавлення телефону, так само, як і алкоголю, викликає паніку і синдром відміни, або абстинентний синдром. Хоча номофобія не викликає загрози для здоров’я і життя людини, однак її вплив на повсякденне життя може бути досить серйозним. Симптоматика номофобії полягає в панічних атаках, запамороченнях, нестачі кисню, нудоті, пітливості, прискореному серцебитті, треморе і болю в грудях. Ознаки номофобії різко загострюються, коли людина раптом виявляє, що не може знайти свій телефон. Вони полягають в тому, що хворий приходить в збуджений стан, стає роздратований, метушливий. На якийсь час людина перестає контролювати свої вчинки. Він може нервово розкидати речі, перевертати все в будинку в пошуках засобу зв’язку. Відчуття крайнього дискомфорту не покине його, поки він не з’ясує, куди ж подівся телефон.
Ще кілька проявів номофобії:
1. Тяга до нової інформації
Коли людина щохвилини тягнеться до телефону, перевертаючи сумки або кишені догори дном, щоб не пропустити нічого важливого і вчасно відповісти на повідомлення.
2. Залежність від зовнішнього вигляду апарату
Людина завжди прагне до нового. Мобільні телефони не виняток. Завжди хочеться купити останню модель, прикрасити телефон всілякими аксесуарами, якось виділитися з натовпу, підкреслити соціальний статус.
3. Галюцинації
Ще один прояв залежності – звукові галюцинації. Найчастіше людям починає здаватися, що вони чують звук мобільного, хоча в дійсності апарат не дзвонив, а то і зовсім не був включений. У деяких на цьому грунті розвивається манія дзвінка.
Як позбутися?
1. Чесно запитайте себе, чому вам так необхідний смартфон, без якого ще 20-30 років тому людство прекрасно обходилося. Природно, ви знайдете тисячу причин. Саме час відключити телефон, хоча б у вихідний. Здивуєтеся, але кількість пропущених дзвінків буде явно менше, ніж ви очікували, або їх просто не буде.
2. Якщо вам важко ось так відразу з місця в кар’єр, змінитися в тому, щоб представити себе без телефону, бажано в деталях: де ви перебуваєте, що робите, кого бачите й що відчуваєте. Як тільки подібні ігри з уявою перестануть бути для вас травматичними, вимкніть телефон для початку на годину. З кожним днем можна додавати до цього часу по 5 хвилин.
3. Є такі місця, де телефонний зв’язок взагалі відсутній. Чому б не з’їздити на озеро, в гори або просто в ліс? Смартфон буде з вами, тільки мережі не буде. Ось до цього і потрібно звикнути.
4. Спілкування в соцмережах – це прекрасно. Правда, спроба згадати, а як, власне, виглядають ваші близькі друзі, може закінчитися фіаско. Саме час домовитися про зустріч. Телефон знову ж візьміть з собою, ось тільки залиште його в кишені одягу або в сумці, щоб не відволікав, і нарешті послухайте, чим живе і дихає друг чи подруга. Здивуєтеся, як багато нового дізнаєтеся, тому що в живому спілкуванні ми розкриваємося по-іншому.
5. Якщо симптоми зберігаються, то краще все-таки всерйоз задуматися про свою залежність, тому що тоді страх розлучитися з телефоном буде симптомом чогось більшого.
І головне пам’ятати, що не людина створена для техніки, а техніка для людини.
