Лікування наркомана – де, як, скільки?
Ми вже писали про те, що лікування наркомана в Україні – справа дорога, тривала і, на жаль, не завжди успішна.
А якщо так, то потрібно докласти максимум старань, щоб лікування наркомана призвело до перемоги над залежністю і всі зусилля, час і кошти не були витрачені даремно.
Ефективне лікування наркомана можливо при наявності чотирьох чинників:
- Сильне бажання самого наркомана позбутися своєї хвороби, плюс його рішення пройти повний курс реабілітації
- Професіоналізм і терпіння співробітників реабілітаційного центру, в якому буде відбуватися лікування наркомана
- Програма, по якій буде проходити лікування наркомана
- Правильне ставлення родичів до залежної людині до, під час і після його лікування
Сьогодні поговоримо з вами про те, яким має бути ставлення близьких людей і родичів з залежною людиною. Це потрібно для того, щоб допомогти наркоману або алкоголіку максимально швидко і правильно відновитися в суспільстві. Під словом «правильно» ми маємо на увазі довгостроковий ефект, який досягається, коли лікування наркомана проходить правильним чином.
Отже, поведінку близьких людей по відношенню до наркомана можна умовно розділити на три етапи:
- До того, як почало проходити лікування наркомана
- У той час, коли проходить лікування наркомана
- Після того, як лікування наркомана завершилося
Почнемо з першого етапу.
На цьому етапі у залежної людини може взагалі не бути усвідомлення того, що він наркоман і він знаходиться в серйозній проблемі. Відповідно, від недостатнього розуміння своєї проблеми, у нього може бути дуже слабка мотивація починати лікування.
При такому стані речей, людина або щиро вважає, що здатна сама вибратися з болота наркотиків, або обманює сама себе і оточуючих, запевняючи всіх, що у неї все в порядку. Якщо ви зрозуміли, що людина, яка вживає наркотики, ще до кінця не усвідомлює те, куди вона «вляпалася», потрібно зробити зі свого боку все, щоб відкрити їй очі на справжній стан справ. Для того, щоб вмотивувати на лікування наркомана, можна:
- Подивитися з ним кілька документальних фільмів про шкоду саме тих наркотиків, які він вживає
- Влаштувати йому зустріч з кимось із колишніх наркоманів – слова людини, яка пройшла через все, що доведеться пройти тому, хто не хоче кидати наркотики, можуть подіяти.
Але буває і так, що людина прекрасно розуміє всю згубність того способу життя, який він свідомо вибрав сам для себе. Просто йому подобається так жити і він не хоче нічого змінювати у своєму житті. Коли йому говорять про необхідність реабілітації від наркозалежності, він дратується, гнівається і йде від розмови.
Такий вид відмови від лікування показує, що перед вами егоїст у вищій формі. У цьому випадку потрібен особливий підхід – максимально жорсткий, ультимативний: такій людині потрібно перестати допомагати матеріально в будь-якій формі. Ні на харчування, ні на одяг, ні на проїзд в громадському транспорті, ні на сигарети – не давати йому ні копійки! Тому що, покриваючи будь-які витрати наркомана, ви тим самим підтримуєте його неправильний спосіб життя.
Ставте жорсткі ультиматуми: або ти їдеш в реабілітаційний центр або живи як хочеш, без нашої підтримки.
На жаль, нам доводилося зустрічати матерів, які дають своїм дітям гроші на наркотики і нічого не можуть з собою вдіяти. Виправдовують свою поведінку, кажучи самим собі, що – якщо перестану давати, він кого-небудь пограбує і сяде в тюрму. Можливо, так і станеться, але це буде його власний вибір. Крім того, у випадку з наркоманією і алкоголізмом, чим гірше – тим краще. Чим швидше і сильніше людина скотиться по соціальних сходах, тим швидше йому набридне і остогидне йому залежність і у нього виникне бажання почати щось змінювати у своєму житті.
На другому етапі, коли вже здійснюється лікування наркомана, теж є свої особливості у відносинах між залежною людиною і його близькими людьми.
Якщо спрацював перший фактор – у людини з’явилося бажання вилікуватися і у нього є рішення пройти курс реабілітації до кінця, потрібно розуміти деякі речі.
Наприклад, те, що перебування в реабілітаційному центрі потребує виконання правил цього центру. А саме – життя відповідно до розпорядку дня, присутність на уроках і малих групах, проведених в центрі, участь в житті центру через трудотерапию і т.д. Тобто, людині, який проходить лікування, потрібно постійно напружувати себе як емоційно так і фізично. А середньостатистичний наркоман – лінива істота. Він тому і став наркоманом – наркотики легкий шлях відходу від проблем. Замість того, щоб навчитися правильно вирішувати життєві труднощі, людина починає вживати наркотики або алкоголь, таким чином «змальовує» непривабливу картинку оточуючої її реальності.
Тому, людина, яка проходить реабілітацію буде схильна через свою лінь не закінчити до кінця курс і залишити центр під найрізноманітнішими «благочестивими» приводами.
І тут дуже багато буде залежати від близьких людей. Тому що людина, яка йде з реабілітаційного центру, розраховує на підтримку близьких, які за його розрахунками, повинні його прийняти і почати забезпечувати всім необхідним. В цьому випадку, дуже важливо нагадати тому, хто перериває курс реабілітації, про необхідність дотримати попередні домовленості. Якщо домовлялися, що реабілітацію потрібно пройти до кінця, а людина не робить того, що обіцяв і йде з реабілітаційного центру, то з ним необхідно також надходити максимально жорстко – не підтримувати його ні в чому.
Буває також, що батьки або друзі того, хто проходить лікування від наркоманії, намагаються якомога частіше відвідувати або хоча б дзвонити йому, показуючи тим самим свою підтримку. Це теж неправильно!
Реабілітація – хороший час, щоб максимально зосередитися на своїх помилках, побачити їх коріння і зрозуміти – як жити таким чином, щоб не повторювати їх. Тобто, цей час самоаналізу і навчання, від якої залежатиме подальше життя людини. А тут, постійно дзвонять і приїжджають родичі, які однією своєю присутністю, навіть без розмов, викликають у людини асоціації з минулого безтурботним життям.
Справа в тому, що у всіх людей є так звані асоціативні зв’язки. Зустрічалися випадки, коли несталий до кінця людина, після реабілітації знову починав пити – просто почувши шансон! У його випадку зв’язок в Асоціації була: горілка – шансон, який постійно звучав у тих місцях, де він пив.
Або відомий випадок, коли колишній наркоман знову вжив наркотик після того, як випив кави. В цьому випадку, зв’язок була кава – сигарета – наркотик.
Тому, близьким людям краще на час проходження реабілітації максимально знизити час спілкування з залежним людиною. Тому що від близьких людей постійно звучать повідомлення, наприклад, «до тебе заходив такий-то …» або «дзвонила така-то …» і вони просто виривають людини з реабілітації.
Третій етап відносин – після реабілітації, під час адаптаційного періоду.
Етап соціалізації людини пов’язаний з постійним регулярним відвідуванням їм малих груп, заняттями різної соціальною активністю, види якої пропонує йому центр реабілітації. Наприклад, проведення в місцевих школах занять з профілактики наркоманії, участь в спортивних заходах, участь в суботниках з озеленення району і т.д. Людина працюючи і займаючись сім’єю, паралельно повинен виконувати адаптаційні рамки.
Тобто після закінчення курсу реабілітації, людину чекає ще адаптаційна програма, яка дозволить йому закріпити на практиці ті знання, які він отримав в реабілітаційному центрі. Іноді ця програма займає роки. І це добре, тому що є статистика, згідно з якою залежній людині для повного звільнення від залежності потрібно не вживати наркотики протягом такого ж часу, скільки він їх вживав. Наприклад, наркоману з 12- річним стажем, потрібно не вживати 12 років, щоб він став повністю вільним від наркотиків. Це говорить про те, що процес лікування і адаптації не може бути коротким і швидким і родичам потрібно набратися терпіння, щоб дати можливість співробітникам реабцентрі надати послуги з соціального супроводу в повному обсязі.
Часто виникає ситуація, при якій родичі пред’являють «права» на весь час людини, яка пройшла реабілітацію. І їх можна зрозуміти: коли роками з дому виносилися речі, родина застрягла в кредитах, діти роками не бачили батька – тоді хочеться, щоб винуватець якнайшвидше заповнив все, що було розтрачено за ці роки. Але людині, що пройшла реабілітацію, необхідно ще довгий час підтримувати зв’язок з реабілітаційним центром і колишніми залежними. Так він буде підзвітний наставникам, буде весь час «на увазі». Якщо раптом станеться вибух, про це відразу стане відомо і можна буде зупинити його з найменшими втратами. Наставники будуть давати йому рекомендації щодо всіх сфер його життя: від фінансової розпорядництві до відносин з оточуючими. Підтримка буде надана у всіх питаннях, в яких людина буде відчувати необхідність підтримки.
Отже, підсумовуючи все вищесказане.
Для того, щоб лікування наркомана мало хороший результат, необхідно, щоб близькі люди залежної людини на всіх етапах відносин з цією людиною діяли з співробітниками реабілітаційного центру як одна згуртована команда.
